Ці слова зависли між ними.
Фараон довго дивився на дочку. Потім, дуже тихо, сказав:
- Ти занадто добре вчилася в палаці.
- Я вчилася в Єгипті.
- Єгипет бере плату за такі уроки.
- Я заплачу.
- Не тільки ти.
Вона опустила погляд на Мойсея.
- Я знаю.
Жрець не витримав:
- Великий фараоне, такий запис може бути небезпечним. Якщо визнати матір, це означає визнати, що ізраїльська жінка принесла дитину до царського берега. Це порушення.
Леотонас повернулася до нього.
- Ні, це материнське божевілля. Єгипет вміє прощати божевільних жінок, коли йому це вигідно.
Радник біля колони ледь помітно посміхнувся, але одразу ж приховав обличчя.
Жрець стиснув губи.
- А якщо оракули скажуть, що дитина несе поганий знак?
Леотонас відповіла раніше, ніж фараон:
- Тоді нехай оракули розтлумачать, чому поганий знак прийшов у вигляді сплячого немовляти, а не з мечем.
Фараон раптом голосно розсміявся. Так, що всі здригнулися.
Мойсей ворухнувся у нього на руках, але не заплакав.
Старий цар подивився на дитину.
- Ти чуєш, малий? Тебе ще не навчили говорити, а навколо тебе вже сперечаються мудреці.
Він повернув немовля Леотонас.
Потім повернувся до писаря.
- Записуй.
Головний писар одразу схилився до переносного столика. Слуга подав йому дощечку, чорнило і тоненьку очеретяну паличку.
Фараон почав повільно говорити:
- У рік Сонця, у місяць підйому вод, дочка фараона Леотонас, здійснюючи ранкове обмивання, біля східного берега царського саду, виявила немовля чоловічої статі в очеретяному кошику.
Писар скрипів паличкою.
- Немовля було визнано живим, здоровим і без тілесних вад. З ласки фараона дитину передано під захист царського дому.
Жрець хотів заперечити, але фараон навіть не поглянув на нього.
- Призначити годувальницею жінку з народу Ізраїлю, яку оголошено матір’ю дитини, на підставі наявності молока та обставин знаходження немовляти.
Леотонас відчула, як серце забилося.
Оголошена матір’ю.
Всього два слова, які рятували Ексебед і одночасно відбирали в неї правду.
Фараон продовжував:
- Причина залишення немовляти в кошику не встановлена. Подальшого розслідування не потрібно, якщо не з’являться нові докази порушення царської безпеки.
Хетум ледь помітно видихнув, бо його двадцять сім охоронців залишилися живими.
Писар підвів очі.
- Ім’я немовляти, великий царе?
Фараон подивився на Леотонас.
Вона відповіла:
- Мойсей.
Писар завагався.
- Як записати походження імені?
Леотонас відкрила було рота, але фараон випередив її:
- Запиши: «дано дочкою фараона».
Писар вклонився.
- Так, великий царю.
Тростинова паличка знову ковзнула по поверхні.
Так Мойсей уперше увійшов в історію Єгипту не як син Ексебед, і не як дитина, врятована ангелами. А як знайдений, і милостиво прийнятий царським домом.
Брехня висихала на папірусі, і ставала законом.
Коли запис було завершено, головний писар підняв аркуш і обережно подув на чорнило. Потім поставив знак Дому Писаря і передав документ фараону. Цар приклав печатку, і золоте кільце, з сонячним знаком, залишило на воску коло. Яке було знаком влади і того, що все має обертатися навколо трону.
Леотонас дивилася на це коло і вперше подумала: одного разу ця дитина розірве його.
Фараон передав документ Хетуму.
- Розіслати копії до східної варти, Дому Писця та храмового архіву. Ніхто не чіпатиме дитину без мого дозволу.
- Так, великий царю.
Жрець схилив голову, але Леотонас бачила, що він не змирився. Він просто відступив.
А це в палаці означало, що небезпека не зникла, а пішла шукати інший шлях.
Фараон повернувся до крісла. Тепер він виглядав втомленим.
- Леотонас.
- Так, батьку.
- Ти забираєш його собі?
Вона притиснула Мойсея міцніше.
- Так.
- Як кого?
Питання було простим лише на слух. Він ставав рабом, слугою, улюбленцем чи іграшкою для самотньої принцеси?
#24 в Історичний роман
#5 в Фанфік
владний сильний герой, історія боротьби світла й темряви, історії і дива
Відредаговано: 17.07.2026