35 Артем

Почувши про те, що у неї ростуть вуса, Діана так розсердилась, що штовхнула мене і кулею вилетіла з вітальні.

Така її реакція дуже мене повеселила. Насміявшись, я вирішив спробувати мигдальні тістечка, які дуже полюбляла мала біда.

Вона ж спеціально постійно залишає мене без моїх улюблених сирників. Нехай тепер спробує, як це.

Тістечка мене особливо не вразили, але я з'їв їх усі, щоб провчити свою зведену сестру.

Доїдаючи останній шматочок, я вже уявляв те, який крик підніме Діана. Мимоволі у мене на обличчі з'явилась посмішка.

Ця дрібна капосниця примудрялась виглядати дуже мило навіть тоді, коли сердилась і лаялась на все горло.

Я вирішив не втікати з місця злочину, влігся на диван і став чекати появи Діани. Довго моя зведена сестра не забарилася.

Почувши, що вона увійшла в кімнату, я заплющив очі вдав, що міцно сплю. Цікаво було дізнатись, що це нещастя робитиме в такій ситуації.

На якусь мить вона завмерла на місці, а потім почала фотографувати. Ну хто б сумнівався, що Діана спробує одержати користь з будь - чого?

В якийсь момент моя зведена біда нахилилась так близько до мене, що я відчув аромат малини, яким пахло її волосся.

Тут я вже не зміг стриматись... Впіймав її і повалив на себе.

Діану так шокувала моя поведінка, що кілька секунд вона просто витріщалась на мене своїми очиськами і навіть не намагалась звільнитись.

- Ага! От ти і попалась мала негідниця, - промовив я, хитро посміхаючись.

- Відпусти, бовдуре, бо я зараз таке влаштую, що ти пошкодуєш, що на світ народився! - Відразу почала погрожувати злюща дрібнота.

- А тобі ніхто не казав, що не варто фотографувати сплячих людей?

- Так ти ж не спав, а тільки вдавав це...

- Але ж ти про це не знала.

- Та що я таке зробила? Хіба тобі шкода, що я зароблю зайву копійчину?  Не будь злюкою і козлом... - Говорячи це, Діана старанно намагалась звільнитись від моїх рук.

- А що я за це отримаю? - Поцікавився я.

- А чого це я маю тобі щось давати? - Обурилась скнара.

- Діано, ти ж використовуєш мене в якості моделі. А моделям платять за їхню роботу, - сказав я усміхаючись.

- Який же ти нахабний скупердяй, Артеме! І скільки ти хочеш? 

- Гроші мене не цікавлять... 

- Тоді що тебе цікавить? - Невдоволено запитала бідося, звільнившись від моїх рук.

Зараз вона виглядала такою кумедною і була схожа на розлючене кошеня, що я мимоволі  замилувався.

Чесна відповідь на її питання крутилась у мене в голові, але озвучити її я не міг.

Не міг же я сказати своїй зведеній сестрі, що понад усе зараз хотів її поцілувати.

- Будеш готувати мені напої і закуски, коли я попрошу.

- Тобі подобається використовувати рабський труд? - Поцікавилась Діана, невдоволено надувши губки.

- Тебе ніхто не примушує. Можеш нічого не робити, Діано, але фотографувати себе я не дозволю.

- Добре... Але ти, Артеме, позуватимеш мені стільки, скільки я захочу.

- А губа у тебе не трісне?

- І не сподівайся на це.

- Домовились... - Зітхнувши, відповів я.

Якщо чесно, то я був зовсім не проти проводити більше часу разом з Діаною, але вдавав, що мені це не подобається.

- Чудово! - Промовила дрібна паскудниця, підвівшись на ноги.

- І куди це ти зібралась?

- На кухню... Хочу знайти щось смачненьке.

- Дуже добре. Я саме зголоднів, тому знайди щось і для мене. І ще приготуй каву.

- А більше тобі нічого не зробити? - Єхидно поцікавилась Діана.

- Можеш ще зробити мені масаж спини, - сміючись, промовив я.

- Йолоп! 

-  Чого психуєш, Діано? Ти мене щойно фотографувала? Тепер йди відпрацьовуй.

- Бовдур безсердечний! Свинюка нахабна! Бісів гамадрил! - Лаючи мене на всі боки, жадібна бідося почимчикувала на кухню.

А я важко зітхнув, дивлячись їй у слід.