31 Діана

А наш блондинчик постарався на славу. І біленьку сорочку вдягнув, і квіти притяг... Ще й з моєю мамою мило спілкувався. Он як вона сяє. Наче новенька золота монетка.

Але проблема полягає у тому, що ми з мамою зовсім не схожі ні зовні, ні характерами, ні вподобаннями.

Якщо мою маму корзини із рожевими трояндами приємно вразили, то мене роздратували.

Я люблю квіти, але коли вони цвітуть на квітниках чи у горщиках. А букет - це марна трата грошей. Яка мені з нього користь? Ніякої... То навіщо витрачати на нього шалені кошти?

Краще б блондинчик  на ці гроші солодощів накупив. Це б мені сподобалось. Навіть дуже...

- Привіт! - промовила я, підійшовши ближче.

- Привіт, Діано. Вибач, що без попередження. Захотів влаштувати тобі сюрприз, - сказав Стрілецький, підіймаючись на ноги.

- Тобі це вдалося... У мене на сьогодні вже були плани і спілкування з тобою, в них не входило, - промовила я, задерши носа.

Треба ж набити собі ціну. І чим вищу, тим краще. Думав, якщо припхається сюди із своїми віниками, то я розтану і розтечусь перед ним калюжкою?

Ага... Зараз! Дзуськи! Подумки я вже навіть встигла дулю тикнути білобрисому мажорику.

- Кхи - кхи, - почулося невдоволене кахикання моєї мами, яким вона намагалась мені натякнути, що я поводжу себе неввічливо.

Але такими натяками на мене важко вплинути. Чого це я маю бути ввічливою і привітною з тим, хто припхався до мене додому без попередження?

Якби не подарунок, на який я чекала від блондинчика, то я вже б прогнала його геть і пішла б розважатись з дівчатами, а так терплю... Дуже вже люблю подарунки.

- Вибач, що завадив твоїм планам. Я не заберу у тебе багато часу... Діано, можеш зі мною трішки поспілкуватись?

- Добре... Тільки недовго, бо на мене чекають подруги, - промовила я і направилась у дім.

Стрілецький поспішив слідом за мною.

Я запросила його у вітальню. Не до себе ж в кімнату вести цього малознайомого і дуже підозрілого типа.

Не дивлячись на його чудову зовнішність і милі посмішки, я не поспішала довіряти білобрисому мажорику.

Хто знає, що там коїться в його білявій голові? Цілком можливо, що цей хлопець тільки вдає, що зацікавився мною аби задурити мені голову.

- Діано, я обіцяв тобі подарунок... - Відразу прейшов до справи блондинчик.

О це вже мені подобається... Тут мажорик молодець. Давай білобрисий порадуй мене... Тільки б знову не якась дурня типу тих корзин з трояндами, бо тоді я вже не витримаю.

Побачивши свій подарунок, я на мить втратила здатність розмовляти і навіть забулась про те, що треба дихати.

Такого мені ще ніхто не дарував. Оце так номер... Мама точно буде в шоці.

Цікаво, що скаже Лілька, коли побачить?