28 Артем

Не встигли ми з Максимом вийти зі школи після тренувань з баскетболу, як почули жахливі дівчачі крики, що доносились зі сторони нашого стадіону.

- Ти це чуєш? - Заптав у мене Максим.

- Так. Ходімо поглянемо, що там сталося. Можливо, що хтось з дівчат травмувався.

Ми знали, що сьогодні на шкільному стадіоні мали тренуватись дівчата з нашої команди підтримки, тому побігли туди з усіх ніг.

Чим ближче ми з Максом наближались до місця призначення, тим нестерпнішим ставав запах.

Щось так смерділо, що аж очі виїдало. Що це, в біса, таке?

На стадіоні ми побачили картину маслом. Дівчата із групи підтримки були з ніг до голови забруднені у щось дуже смердюче.

Хтось досі верещав, хтось вже гірко плакав, а когось з них навіть знудило.

Щойно я побачив все це непотребство, то відразу пригадав те, як моя шалена зведена сестра грозилась помститись Тамілі і її подругам за те, що вони з неї насміялись.

Тут і до ворожки не треба йти, щоб зрозуміти, хто влаштував це смердюче жахіття.

Ніби на підтведження своїх думок я помітив русяву голову, що визирнула з - за теплиці, яка знаходилась неподалік від стадіону.

 Максим теж помітив цього дрібного злого генія і розсміявся. 

- Звісно... Хто б сумнівався, що Діана Ділова нанесе удар у відповідь. Ходімо налякаємо цих пришелепкуватих подружок. Впевнений, що Лілька Ворона теж приймала в цьому безпосередню участь.

Ми з товаришем непомітно дістались до теплиці. Виявилось, що дрібних капосниць тут було не дві, а навіть три.

- Ці ненормальні ще й бідолашну Асю втягнули у свої капості, - прошепотів я, побачивши нашу стипендіатку.

Ми з товаришем з'явилися дуже вчасно, бо моє зведене нещастя разом із своїми подругами вже збирались драпанути подалі звідси.

- Далеко зібрались? - Поцікавився я у цієї компанії.

Почувши мене, дівчата заклякли на місці, мов по команді. Ася так зблідла, що я вже почав боятися аби вона не втратила свідомість.

Буде їй наука, як водитися з цими двома пройдами.

Діана з Лількою, дивлячись на нас, гарячковито намагались щось вигадати аби, як завжди, відбрехатись.

- Що ви накоїли цього разу? - Суворо поцікавився Макс, роздивляючись банду паскудних бідось.

- Зізнавайтесь, пройди, - промовив я, перекриваючи дівчатам шляхи для відступу.