24 Артем

Я ледь стримався, щоб не розсміятись, побачивши вираз обличчя Олега Стрілецького, коли він почув, що моя нахабна зведена сестра хоче одержати від нього крутезний подарунок у якості вибачень.

Цей йолоп виглядав так наче йому на голову вилили відро крижаної води, а потім показали дулю.

Я вже давно звик до того, що Діана з усього намагається одержати користь або гроші, а для Стрілецького це стало шокуючою новиною.

Думав, що прийде, попросить вибачення, кілька разів посміхнеться, набовкає кілька дурних компліментів і дівка розтане.

Ага... Зараз... Не на ту напав. Знаючи Діану, це нещастя витягне з нього душу, спустошить гаманець, а потім пошле під три чорти.

- Не знаю, як Діана, а я не вірю у твоє щире каяття, Стрілецький, - сказав я, коли моя зведена сестра пішла до машини.

- Це твої проблеми, бо мене не цікавить те, що ти про мене думаєш, - нахабно заявив цей бовдур.

- Помиляєшся... Якщо ти образиш Діану, то проблеми будуть у тебе, - попередив я.

- Я не збираюсь ображати твою сестру. Чесно кажучи, вона мені дуже сподобалась.

- Що?! Сподобалась? Після того, що вона тобі втнула?

- Так! Я вперше зустрів таку дівчину. Вона - агресивна наче тигриця, вибухова наче справжній  вулкан, гаряча, як розпечена лава. А ще вона - вродлива, тендітна і ніжна наче казкова фея. Диво, а не дівчина, - видав Стрілецький, посміхаючись, як повний йолоп.

Від почутого у мене мало вуха в трубочки не поскручувались. Добре, що Діана не чула всієї цієї маячні.

- Не знаю, що у тебе на меті, але не раджу зв'язуватись із моєю зведеною сестрою. 

- Чому? Бо ти сам хочеш з нею замутити? Думаєш, що я не помітив того, як ти на неї дивишся, Кошовий? 

- Що ти верзеш, бовдуре?! Думай, що говориш...

- Я кажу про те, що бачу. Ти ж дивишся на Діану і облизуєшся наче кіт на сметану. А зараз ти ревнуєш.

- Стрілецький, залиш свої дурні фантазії при собі. У мене вже є дівчина.

- Що ж, якщо я помилився, то це чудово, бо я дуже зацікавлений в твоїй прекрасній сестрі і зайві конкуренти мені не треба.

- Сумніваюсь, що Діана зацікавиться тобою.

- Вона дала мені шанс і я його використаю на повну.

- Я буду спостерігати за тобою, тому краще не роби дурниць, бо пожалкуєш, - промовив я і пішов до Рити, що стояла неподалік від нас і вже давно нетерпляче переминалась з ноги на ногу.

- Все добре? - Схвильовано поцікавилась вона у мене.

- Так... Ходімо гуляти.

Виявилось, що Рита - дуже мила дівчина. Не те, що та навіжена біда на ім'я Діана. Дідько! 

І чому я знову про неї згадав? До біса цю дрібну пройду. Нехай робить, що хоче зі Стрілецьким.

Згадавши все те, що наплів про Діану той бовдур, я важко зітхнув, бо був згоден з кожним його словом.

Шалена, дика, некерована і вродлива. Вона жахливо мене бісила і одночасно притягувала до себе наче магнітом.

Тілом я був поряд із Ритою і старанно робив вигляд, що слухаю її розповіді про  канікули в Греції, а мої неслухняні думки крутились навколо Діани і того бісового гада, Стрілецького.

Чи справді він запав на мою зведену сестру, чи це його чергова підлість?

Потрібно це з'ясувати. Я дуже сподівався на те, що Діана пошле Олега Стрілецького далеко і надовго.

А що, як не пошле? Що робити тоді?