18 Артем

Стрілецький дивився на мене, нахабно посміхаючись. Моя інтуїція підказувала, що зараз розпочнеться бійка. Я був до цього готовий і не збирався її уникати. Навпаки...

- Я... - Невстиг я договорити, бо неочікувано у мене з-за спини вискочила Діана і з усього маху вдарила Стрілецького ногою в пах.

Потім вона вихопила із своєї сумочки дезодорант і запшикала Олегу очі, щойно той зігнувся, стогнучи від болю.

- Я тут дізналась, що ти захотів погратись у помсту із моїм зведеним братом і вирішив використати для цього мене. Ти дуже помилився, йолопе, бо я - не беззахисна жертва, а небезпечний хижак, - розлючено промовила Діана і пішла геть.

Від побаченого, у мене щелепа гепнулась додолу. І не тільки у мене. Довкола всі шоковано перешіптувались, дивлячись у слід Діані.

Такого я точно від неї не очікував. Хтось приніс воду і допомагав Стрілецькому промити очі, а хтось знімав все на відео.

Підозрюю, що завтра вранці моя безголова, пришелепкувата зведена сестра прокинеться відомою, бо стане зіркою інтернету.

Якого біса?! Чим вона думала? Наші батьки будуть в шоці від її вибриків. Особливо мій...

Боюсь, що тепер нам двом з нею не уникнути покарання.

- Оце Діана вчворила! - Вражено промовив Максим, підходячи до мене.

- І не кажи, друже... Навіть уявити собі боюсь, що у цього паскудного дівчиська в голові.

- Підозрюю, що там побилися між собою всі її таргани, - сміючись, сказав Максим.

- Піду знайду цю малу бідосю, поки вона ще чогось не накоїла на наші голови. Батько мене приб'є...

- А ти тут до чого?

- Як до чого? А хто мав наглядати за тим, щоб до Діани всякі  придурки не лізли?

- Нічого не маю проти того, що Стрілецький - придурок, але полізти до твоєї зведеної сестри він не встиг. Це вона сама ... - Регочучи, промовив Максим.

Я став роззиратись довкола у пошуках дрібного нещастя або Лільки Ворони, але нікого не помітив.

- І куди вона поділась? - Поцікавився я у Макса.

- Може, пішла додому... Тут зовсім близько.

- Можливо... Піду перевірю.

- Я з тобою за компанію, друже.

Ми з Максимом пішли до мого будинку. Дорогою я роздивлявся довкола, сподіваючись знайти Діану чи, хоча б, її пришелепкувату подружку, Лільку.

Але жодної з дівчат ніде не було видно. Мені пригадалося те,  якою люттю палали очі Діани, коли вона накинулась на Стрілецького.

Я ще ніколи раніше не бачив свою зведену сестру такою розлюченою.