7 Діана

-  Діано, ти тільки подивись на цю Стрілецьку, - промовила Лілька, вказуючи мені на королеву нашого класу і найпопулярнішу дівчину в школі.

- Фу! Це ж треба було так намалюватись? Мені цікаво, чи хтось впізнає її без макіяжу?

- Підозрюю, що ні. Теж мені красуня... 

Таміла Стрілецька, розмахуючи руками, розповідала  про те, як провела літо, а її вірнопіддані захоплено слухали, розвісивши вуха.

- Як же мене дратує ця пихата індичка, - промовила я.

- Мене теж, - Погодилась зі мною Лілька.

В клас зайшла наша однокласниця, що навчалась на стипендії, Ася Стеценко і Таміла разом зі своєю свитою відразу переключились на неї.

- Що це за жахливий сморід? - Поцікавилась Таміла, зморщивши свого довгого носа.

- Це наша злидарка прийшла, - ляпнула Маринка Бондаренко, найкраща подруга нашої королеви.

Ася сіла за парту і почала щось читати зі свого телефона, намагаючись не звертати уваги на золотих діток.

- Де ти тільки взяла цей мотлох? - Запитала Стрілецька, вказуючи на Асін телефон.

- Схоже, що вона знайшла його на сміттєзвалищі, - сміючись, сказала Маринка Бондаренко.

Хоча, з Асею ми ніколи не були подругами, але я завжди намагалась за неї вступитись, бо й сама ще рік назад жила так само, як вона, економлячи кожну копійку.

- Таміло, прикрий свого рота, бо бруд з нього вже почав витікати у коридор, - порадила я нашій королеві.

- Не наривайся, Діано, бо пожалкуєш і зведений брат тобі не допоможе, - невдоволено пригрозила мені Стрілецька.

- Точно не допоможе, бо всі вже давно знають, як він тебе ненавидить, - втрутилась в нашу розмову Бондаренко.

- Думаєте, що я боюсь таких тупих ідіоток, як ви?

- Ділова, ти зараз напросишся, - пригрозив мені Андрій Пелех, відданий лицар нашої королеви.

- А ти ще куди лізеш, бовдуре? - Поцікавилась я, зневажливо поглянувши на рудоволосого здорованя.

- Я тобі зараз покажу, хто тут бовдур! - Гаркнув Пелех, наближаючись до мене.

- Артем!!! - Заверещала я, набравши повітря в груди.

Я на власні вуха чула, як мій вітчим наказував Артему слідкувати за тим, щоб мене ніхто не ображав. Нехай він тепер віддувається.

- Облиш її, Пелех, - серйозно промовив Артем, невдоволено зиркаючи на мене.

- Кошовий, з яких це пір ти став особистим охоронцем цієї приблуди?

- Я щось незрозуміло сказав? - Поцікавився у нього мій зведений брат.

- Не сваріться, хлопці. Було б через що... - Втрутилась Таміла.

Дуже невчасно пролунав дзвінок на урок і зіпсував все видовище.

В клас увійшла вчителька української мови і всі учні поспішили зайняти свої місця.

Ми з Лількою теж сіли за парту і почали діставати свої зошити і підручники.

- Діано, Таміла так недобре зиркає на тебе, що мені це не подобається. Ще влаштує якусь капость. Ти ж знаєш, яка вона... - Прошепотіла мені Лілька.

- Нехай тільки спробує, то пожалкує, що на світ народилась.