* * *
Лиш поруч з тобою
Пірнаю в незвідане море.
Ми разом з водою
Змиваємо з серця все горе.
Яскравими стали
Деталі в тьмяній світлині,
Що нас заточили
Й не відпустили донині.
Твій дотик зігріє,
По тілі моєму вібрації.
Рука ж оніміє,
Нема тут ніякої грації.
Я потону в твоїх обіймах,
В безодні погляду і слів.
А потім понесусь на крилах
До меж єднання двох світів.
Безкрайність підхопить
мою мелодію світлу.
Тепло те розтопить
Останню задумку підлу.
Я вірю в себе й у життя,
Та все чекаю на дива.
Ніколи не віддамся в небуття,
Тепер я знаю, що жива.
Відредаговано: 06.03.2024