* * *
Зима прийшла та замела
Темні часи в моє життя.
Хоч серце кров’ю облива,
Укотре почуттям віддалась я.
Мій світ окутаний туманом,
Тут ніч піддалася омані.
Ти легко здув їх вітрюганом,
Дмухнувши холодом по рані.
О, як же я тебе кохаю!
Лише з тобою я вдихаю.
Без тебе боляче, це знаю,
Іскристим вогнищем згасаю.
Та я живу, живу й втрачаю,
Плину життя не помічаю …
Як навіть скажеш: «Покидаю»,
У відповідь лиш вимовлю: «Кохаю».
Відредаговано: 06.03.2024