Він прийшов додому пізно ввечері,
Його рубашка пахла іншими парфумами,
Не його дівчинки, а чужими,
І його дівчинка це помітила,
Відразу влаштувала скандал,
Але почула лише виправдовування,
Її хлопець іншим став,
І їй набридло таке життя,
Вона зібрала свої речі,
І вибігла з квартири,
Сльози заливали її,
І через них вона дороги не бачила,
Хлопець біг за нею,
Щось кричавши в слід,
А вона бігла за темрявою,
Аби втекти від всіх,
Бігла не дивлячись нікуди,
Аби просто кудись бігти,
По дорозі валізу загубила,
А сльози продовжували литися,
Вибігла із-за повороту,
І очі її засліпило світло,
Останнє що бачила лише машину чорну,
І різко впало її тіло,
До неї її хлопець підбіг,
Але на жаль вже було пізно,
Водій її на смерть збив,
На очах її текла сльоза,
А серце зупинилося навіки,
Чому так доля вчинила?
І закрилися її повіки,
Через 10 хвилин машини,
Швидка, поліція, батьки,
Забрали тіло молодої дівчини,
Яка іще могла б стільки жити,
Поруч чути її мами крики,
Тата рятують медики,
Що дочка мертва мама не вірила,
Вона не могла до тями прийти,
За кілька днів поховали дівчину,
В труні лежало тіло молоде,
А дівчина у ньому мов жива,
Тепер не б'ється її серце,
І рана ця буде довго заживати,
Коло могили купа квітів,
Але вони не приносять радість,
А її хлопець не витримав,
І повісився в той же день,
Від могили доньки не відходить мама,
А тато сидить поруч,
Це їхня дочка їх ховати б мала,
Ось така любов буває,
Комусь дарить щастя,
А когось в один день забирає,
І це прикре нещастя.
Відредаговано: 15.09.2023