Розділ 14
Розбудив дівчину голос тата. Він покликав ії на кухню.
- Доню, вже 9 вечора, ти і досі нічого не їла?
- Татку, ти нарешті приїхав- Мар‘яна обійняла та поцілувала тата, як у дитинстві і почала готувати їжу.
- Не переймайся, я замовив нам піцу та суші, скоро привезуть.
- Чому ти завжди так дбаєш про мене? Звання найкращого тата у світі- твоє
- До речі, я забрав твої результати аналізів із клініки. Арсен Дем‘янович подзвонить до тебе та детально розповість. Він сказав, що нічого серйозного, просто незначне ускладнення.
- Тааааааату, не переймайся. І дякую тобі за все.
- Що це з тобою? Враз стала такою веселою, зізнавайся, закохалася?
Мар‘яна зашарілася. І що вона скаже? Що той, кого вона ненавиділа тепер почав подобатися їй? Ні, вона нічого не скаже татові.
- Тату , я просто щаслива , що ти вдома.
- І я доню щасливий, що ти усміхаєшся.
- О, дзвінок у двері, я відчиню.
Тато замовив і справді смачнющу вечерю. Поприбиравши та помивши посуд Мар‘яна сіла перепочити. Настя не передзвонила і це здивувало дівчину. Щось точно сталося. Набрала ще раз. Не відповідає. Десять пропущених від Ореста. Прийдеться телефонувати. Несміливо набрала номер та почала чекати . Він взяв слухавку.
- Мар‘яно, знаю можливо ти зайнята , але я б не хотів щоб ти відштовхувала мене через те, що сталося зранку
- Ми все ж залишаємося тим ким є , Оресте Дем‘яновичу. Наші обов‘язки не змінюються і я думаю нам потрібно забути про той випадок
- Я теж так вважаю. До речі, у мене тут виникла ідея. Якщо ти не проти , прийти завтра в універ і допомогти мені прикрасити залу для виступу, який відбудеться в понеділок .
Вона не повинна погоджуватися. Він вже навіть забув про той випадок, а вона ще досі із приємними відчуттями згадує дотик його руки та володіння ії вустами. Якщо вона його побачить то точно не стримається. Всіма способами потрібно відмовитися.