Мої три крапки на прощання

Що йому осінь

Швидкоплинна осіння врода.

Ще вчора свічадо різьбила,

снагу у малярстві шукала ‒

садами із пензлем бродила.

У шалі окраси шукала ліпшої

на втіху небесному оку.

Жагою палала багряною,

збирала майстрів на толоку.

Сьогодні в розпуці палітрі не рада,

Змарновані фарби змиває сльозами…

А вітер сміється…Ох, лицемірний!

Що йому осінь з її дощами?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше