Мої три крапки на прощання

Самотність

В красу осіннього дня

теплий вітер обійми вплітає,

з тихою ніжністю сіру самотність

в променях сонця втішає.

Стеле для неї чисту блакить,

шепоче про сни кольорові…

Самотність не чує: барви тьмяніють

там, де немає любові.

Як належне прийнявши утрати старі,

зодягнену ними у пута

самотність леліють у серці своїм

відсутність прощення і чорна спокута.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше