Мої три крапки на прощання

Бабусі

Ще вчора, здається, були…

Сьогодні уже немає.

Сонце стрічали і, втомлені ним,

Дивились, як день згасає.

У круговерті постійних проблем:

Робота, діти, онуки ‒

Не нараділися, не насміялися,

Тихо склали натруджені руки.

Макіяж? Умились росою.

Шати? Штопана роба.

На суглобах важкі мозолі,

Як каблучки найвищої проби.

Спочивайте, бабусю, з миром.

Я тепер теж бабуся.

У тих квітах, яким ви раділи,

Поруч з вами колись повторюся.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше