Війна… Безжалісна химеро,
виправдання шукаєш важливого?
Слів твоїх саркофаги брехливі
вже спопеліли до неможливого.
Підле багатство у вишиванках,
ще показово б'єш себе в груди?
Що тут скажеш? У пеклі війни
зло не гине. Страждають люди.
Правда стогне за їхніми спинами,
застигає сльозами в очах матерів,
в непрожитих світанках їх доньок,
в ненаписаних долях синів…
Новий деспот ‒ старі уроки.
Нова зброя: мечі і ножі…
Смерть безглузда править бенкетом ‒
ворог не знає межі…
У сорочці, що з тілом зрослася,
зі страху підібгавши хвіст,
в його діях гнилий лукавець
привселюдно вбачає зміст…
Тільки ж знай, нечестивий злодію, ‒
в визвольних битвах немає вини.
Наші діти навіки засвоїли:
«Хочеш миру ‒ готуйсь до війни!»
Відредаговано: 19.09.2023