Мої три крапки на прощання

Коли опустяться руки

Коли опустяться руки

і скажеш: «Несила жити»,

знай ‒ до останнього подиху

я буду тебе любити.

Якщо обійму, то міцно,

так, як можу лиш я.

Ти ‒ моя часточка, я ‒ твоя сила,

я ‒ твоя рідна земля.

Я променем сонця прийду на світанні,

червоною рутою буду в коханні.

Зіркою стану на ріднім порозі,

щоб шлях твій осяять в далекій дорозі.

Тримайся, дитино, вкраїнський соколе.

Тобі засівати пшеницею поле,

зорі лічити, світанки стрічати.

Ждуть тебе діти. Молиться мати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше