Не кажіть, що не знали щастя.
Щастя завжди поруч було:
В калюжі на стежці, в травах некошених
Непомітно і тихо постійно жило.
В поцілунках, в обіймах під зоряні шати
Зустрічало кохання твоє і моє,
В батьковім погляді, в маминій ласці
Скромно ховало обличчя своє.
Блимало вікнами рідної хати,
Стукало в шибку травневим хрущем,
Маяло вишнями понад городом,
Дихало грубкою, пахло борщем.
Не кажіть, що не бачите щастя ‒
Щастя завжди поруч живе.
Білою хмаркою понад веселкою
В мирному небі одвічно пливе.
Відредаговано: 19.09.2023