Мої три крапки на прощання

Як же вам спиться?

Надто рано онуки наші стали дорослими,

Передчасно з'явилась на скронях дітей сивина,

Матерів лики світлі рано вкрилися зморшками ‒

Всіх зістарила клята війна.

Як же вам спиться, кати України?

Як же тримає вас досі Земля

Під розпачливий крик овдовілої жінки,

Що собою рятує від вас немовля?

Плач дітей вам воздасться сторицею ‒

Камінь спокути віки вам нести.

Вам не властиві ні чесність, ні людяність…

Ваш літопис ‒ вкрадений, поступ ‒ хрести…

Нам ‒ вільними бути Всевишнім наречено,

Вам ‒ жати віками полин каяття

За слід на шляхах світової історії,

Залишений вами з руїн і сміття.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше