В одному невідомому містечку прогулювався хлопчик. Хлопець любив гуляти по місту, але не завжди в нього виходило за школи. Його звати Сашко Такс, хлопцеві 13 років.
В цьому маленькому місті частенько ставалися різні дивні речі, але Сашкові було не до того. Хлопець у школі завжди мав моральне навантаження, як і його однокласники.
Завтра понеділок і в нього контрольна з алгебри. Він був готовий до неї, й тому зараз гуляє по місту.
Краєвиди чудові, сонце яке сходить так заспокоює, а пташки, які летять і шепочуть мелодійну музику, як це красиво.
Хлопець майже забувся, що йому пора додому, але вчасно оговтався.
-Мені пора додому!
Хлопець схвильовано подивився на годинник, шоста годинна вечора.
Швидким рухом він добіг до дому.
Зелені ворота із замком це єдина перешкода, яка лишилась і він її подолав. Відкрив давно знайомі дверці і побачив розлючених батьків.
-Де ти так довго був?
-Я прогулювався містом!
-Там різні п’яниці ходять, а ти пізно вечором гуляєш там!?
-Мам, не перебільшуй!
В розмову увірвався і тато Сашка.
-Сину, ти тепер підеш в свою кімнату і обдумаєш свій поступок!
Сашко сердито зайшов в свою кімнату, хоча насправді вона була спільною з братом. Його меншого брата, Миколи не було в кімнаті. Його брату 7 років.
Сашко включив телевізор і лежав на своєму ліжку. Портфель він вже давно склав, домашнє завдання також зробив, й тому вільний.
По телевізору йшли новини, Сашко любив їх дивитись. Спочатку почали розповідати про вибори президента, а потім перейшли до самих новин.
По телевізорі:
-Добрий день, з вами вечірні новини!
Сашко з цікавістю чекав продовження новин, але після привітання телевізор виключився.
-Що сталося?
Батьки Сашка ввійшли в кімнату.
-Синку, ти не знаєш за чого виключився телевізор?
-А звідки, я маю знати?