Гелловін, про який ви не знали

Коли говорять про Геллоуїн, практичні натури біжать в найближчий оповитий павутинням трц за знижками, романтичні - згадують кельтський Самайн, який зовсім не Самайн, а Сауїн, гарненько розставляють свічки і гарбузики та збирають знайомих відьом. Але давайте розберемося.

 Хто такі кельти? 

Грецький/латинський термін «кельтський» ввів в ужиток англійський лінгвіст Едвард Ллуйд у 17-му столітті для позначення спільноти негерманських мов Великобританії. Кельтами стали називати сукупність індоєвропейських племен, що жили на рубежі ер в Центральній Європі і  що мали схожість за мовою та матеріальною культурою. Тобто, це предки сучасних корінних британців, французів, іспанців, швейцарців і чехів - це по-простому, звичайно. Все, що ми знаємо про древніх кельтів - це інформація, знайдена в записках грецьких і римських сучасників. Кельтська містична традиція передавалася усно, тому механіка відправлення ритуалів для нас практично загублена. Проте відомо, що кельти ділили рік на дві половини – світлу та темну. За даними про народи Британії ми знаємо, що темну половину року відкривало свято Самайн. Само слово «Самайн» етимологічно вказує на кінець літа і назву місяця листопад – і, як витікає з цього, - кінець  сільськогосподарського року і збору врожаю. Проте немає жодних доказів того, що в язичницьку епоху Самайн мав якусь іншу функцію, окрім сезонної. У ці дні кельти дійсно різали худобу, щоб зробити запаси на зиму, палили ритуальні вогнища і проводили ворожіння. Це свято існувало декілька століть й після прийняття християнства.

 Звідки взялася нечисть?

Темна сторона цього свята виділилася після зміцнення в Британії нової віри до 8-го століття нашої ери. І за звичайною схемою з часом сталося культурне заміщення язичницького Самайна католицьким Днем усіх святих 1-го листопада і Днем поминання покійних 2 листопада. Свята ці відомі з кінця 4 - початку 5 століть. Існує проповідь Іоана Златоуста на пам'ять «всіх святих, що по усьому світу постраждали», тобто день пам'яті канонізованих і неканонізованих святих, загиблих на ім'я віри. І ось з цього фольклорно-церковного міксу з'явилося повір’я, що ніч на передодні Дня всіх святих, тобто Геллоуїн  (від англ. All Hallows'' Eve «переддень Всіх святих»), - це прямо самий сік для комунікації з силами потойбічного світу, і, звісно ж, для викликання духів, наприклад, прабабусі, яка розповість, де заховала свої срібні ложки.

Так, і вирізувати своєрідний ліхтарик з гарбуза (спочатку з ріпи, до речі, але у американців був гарбуз) почали острівні кельти за однією версією, щоб відганяти злих духів, за іншою, щоб душі померлих людей знайшли дорогу до чистилища. 

Звідки пішла мода?

Магічна аура Самайна полюбилася вікканцям, що сумували за славетним минулим, за що його і внесли на «колесо року», серед інших кельтських і германських свят. Багато народів святкують дні рівнодення і сонцестояння, але насправді ні в одній традиції не святкувалися усі вісім свят, наявні у сучасному «колесі», прийнятому в неоязичницьких колах. Вікка як релігія зародилася у Великобританії в середині 20-го століття, після чого поширилася в США і інші країни, набуваючи нових форм. В Україні також є декілька тематичних співтовариств. Якщо коротко описати їхню доктрину – це щось на кшталт сучасного еклектичного язичництва.  

Скандинавія

Давні ісландці вважали, що зима починається в суботу орієнтовно 21–27 жовтня (11–17 жовтня до 1700 року). Оскільки літо починається в четвер, і, відповідно, закінчується в середу, то до календарного початку зими залишається два дні – це Зимові Ночі (vetrarnætur). У ці дні ісландці ворожили, якою буде погода всю зиму, проводили весілля. Як і на континенті, старі зимові святкування витіснив День всіх святих. У деяких районах Скандинавського півострова Перший день зими святкували звичайною кавою з булочками, поки і це не заборонили королівським наказом 1746 року.

Дике полювання або навіщо вам відьмацький костюмчик  

Дике полювання – улюблений мотив європейської середньовічної містики. Вважалося, що опівночі на передодні Дня усіх святих зграя привидів/мертвих на чолі з Одіном/померлим королем/біблійною фігурою або самим Дияволом мчить по землі і забирає до себе душі нехрещених людей, що зустрілися на вулиці.

За іншими даними кавалькада духів могла бути передвісником якогось страшного стихійного лиха. У Британії, де також була популярна легенда про Дике полювання, існувала версія, що полювання очолює король або королева ельфів. Вони могли викрадати дітей і молодих людей, які ставали слугами ельфійського світу.  Отже, якщо зберетеся гуляти проти ночі, поклопочіться про те, аби духи прийняли вас за свого. Всім смачних пиріжків з гарбузом!

З повагою, ваша Senja

31/10/2019