Почався переворот в країні , коли люди не мали грошей ,рубль знецінилася, для людей ,це були дуже важкі ,часи ,я припинила, ходити ,в магазин за водичкою, морозивом, вершковим,у якого був неймовірний ,смак, бо не було в дома грошей. Дуже важко,далося родині, Тай по всій Україні, в ті часи,ми виживали,,що зародить город. До школи ,ходила небуло, в що одітись,,одяг з якого виросла, а на інший небуло грошей, і я ходила в бабиних ,чоботах в школу, Вони такі старенькі, були, що одного разу,в дорозі зі школи,відірвалась підошва,. Ось так я прийшла ,до дому, плачучи,,показуючи мамі порваний чобіт. Тоді бабуся,яка часто бувала у Львові ,одного ,разу привезла ,великий мішок,,з одягом,і він,пах незвично,,це була допомога,з за кордону,, яку. Роздавали ,у Львівських церквах,,одяг був різний,,і моєї радості ,не було меж ,усі, мали в що одітись, були,і штани джинси,які тоді були на вагу золота, такі були круті ,сведри, сукні,,я приміряла,і раділа,Нарешті ,хоч одяг,,у нас появився , ми були безмежно, вдячні бабусі,і вона часто,привозила,так що одяг у нас ,був,,а в селі люди,нам заздрили, крім одягу ще й були ,абрикоси,персики, і залізне вино, які щедро роздавала.