2 глава

Одного прекрасного ,ранку , моя сім'я раділа як ніколи, ми їдемо досільського  клубу  ,на мітинг.           Я виділа  , блузку, білу з орнаментом ,вишивки , спідничку. Усі були вдіті  ,по святковому ,я ще не розуміла що таке ,мітинг, я запитала бабусю, а що там буде? Бабуся відповіла , там буде багато людей у вишиванках ,і багато прапорів синьо жовтих.Тай до речі бабуся, була швачка ,вона пошила синьо, жовтий ,прапор, начепивши, на довгу ,палицю і прапор був готовий .І Із ним ,ми крокували у ,сільський клуб, клуб у селі ,був ,величенький, гарний, оббитий, різнокольоровими ,камінням, а там вже назбиралось людей, багато.           Майоріли ,прапори,синьо жовті, і маленькі ,прапорці, а бабуся ,мала значки, залізні , синьо жовтого, прапора, вона причепила ,мені значок ,на блузку а решта пороздавала ,іншим людям.    Бабуся ,часто їздила у Львів,а таму церквах були ,ізначки, і книжечки,,які вона привозила додому ,,знала багато ,львівських священиків.       Цей день був ,особливим,на сходах ,стояли чоловіки, і жінки ,у вишиванках,і тримали синьо ,жовті прапори, які. майоріли на вітрі А в руках тримали, величезні, рупори ,і кричали в них, і їх голос розходився усюди.      Ми стали Незалежною державою, Радянського союзу більше немає, відкривали ,церкви, які були зачинені,розвивали свою ,мову ,культуру , бо це було заборонено за совєтів.  Сьогодні ми вільні ,у нас відкривається нова, сторінка, нашого життя , - кричали чоловіки в рупор. Я вслухалася, у ці слова, усі раділи довкола, тримали ,прапорці, і мені вручили теж ,я ним махала.Це було щось особливе, а потім , ці люди ,посідали ,в автобуси, і поїхали,.                                Ми ішли, з мітингу, бадьорі,щасливі це був для мене особливий день,і цей особливий значок, синьо жовтого прапора, який ще довго нагадував ,мені про,цю подію