Це було початок ,дев'яностих років. Коли проголосили Незалежність України. Я тоді десятирічна дівчинка ,ще не усвідомлювали ,що це означає незалежність. Тоді у моєму ,житті велику ,роль зіграла , моя бабуся, і сім'я ,в якій я зростала, а також село в цілому в якому я ,народилась. Радянські роки, для мене були безхмарними, коли мама давала мені ,один рубль ,і яз ним ішла в магазин , і купувала цілу сумку хліба, і водичку, вона була в скляних ,бутилках, темно зеленого кольору,, на бутилці були наклеєні, то Буратіно, то квіточки ,соняшники, а смак води ,пам'ятаю до сьогодні, такої ,води зараз, незнайдеш, невідомий рецепт .Часто її ,купувала і смакувала ,нею. А мама тоді ,працювала ,у сільські їдальні , де приходили, трактористи, люди що працювали, в колгоспі, посидіти, поїсти . Коли я приходила, то мама,давала мені ,пиріжки то змясом, то з повидлом, я брала і йшла дорогою, смакуючи ,ще теплими, пиріжками, це було моє щастя. Але це ,тривало ,не довго, .Коли розвалився Радянський союз , тоді почалось усе по-іншому . Всюди я чула слово, що Україна Незалежна ,пізніше, мені батьки пояснили що це ,означає коли ,я їх докладно розпитувала