Той запах зі мною на все життя, переночувати довелось там само. За вікном чиясь собака так вила, ніби хотіла взяти найвищу ноту, заснути було важко, чужий дім, скрип за вікном калітки, голосний звук телевізора, все-таки потрібно було вибрати когось молодшого. Як і очікувалось зранку я була, як побита мошка, ну що зробиш?, таке в нас не легке життя. Опитавши людей, зібравши матеріал, я сіла на маршрутку, водій запхав нас, як кільку в банку, ну нічого головне крутецька стаття, як тільки я почала мріяти про підвищення, новий офісний столик, крісло з м'якою спинкою, то жирнюча овечка вихватила мої папери й почала жувати, відібрати я не встигла, нащо вони дивляться, хто пхає тварин до людей?. Все моїй роботі кінець, директору все пояснила, він з розумінням усе прийняв й звільнив мене за власним бажанням. Довго шукати роботу не довелося та й бажання не було, я поїхала на пляж, трохи відпочинку не стало б на заваді, подруга на мене більше не сердиться, правда залишилось трохи синців на згадку, про мою кар'єру журналіста, но то нічого страшного, головне було спробувати.
Відредаговано: 16.05.2023