07.02.25

Сьогодні я прокинулась о 9, бо Віл чомусь дуже голосно кричав, але я знайшла холодний куточок на подушці і вже не могла не заснути... Вдруге я прокинулась об 11. Якраз коли мама збиралась поїхати в місто. Вона швиденько підготувала мені поїсти з їжі вчорашнього позавчорашнього днів. Також ще поклала печиво у формі сердечка на окрему тарілочку - мені було дуже приємно на душі. 

Сьогодні Віл пішов у садочок, тому коли мама поїхала в місто по справам, я була вдома із татом. Але я з ним майже не пересікалась. Він був зайнятий роботою, а я уроками.

 В принципі, цілий день я, то читала та віджималась, то дивилась ютуб, то ще щось робила. Ще я попереписувалась із Елом, він пройшов легко відбір на топ-12, але сьогодні всі були сильні супротивники, тому він сьогодні всі свої ігри програв. Максимум міг виграти свого друга Пая Річардсона, але йому він на диво програв 1:3.

На 17:40 я з мамою поїхали до нашого сімейного лікаря. Він виписав довідку Вілу, мене послухав і сказав, що якщо до кінця вихідних я не вилікуюсь, то треба буде здавати аналізи, чого я дуже боюсь. В мене мурашки по шкврі, коли я тільки пальцем доторкаюсь до тієї вени на лівій руці..., але ми вже 2 роки не здавали аналізи, тому треба буде все одно колись здати їх.

Ввечері ще Віл капризував, бо "халабуда" яку я збудувала для нього падала. На вечерю була риба з кашою. 

Коли він сходив у душик і пішов спатки, я пограла в фіфу, ще поряд зі мною посиділи батьки, вони подивились рілси в інсті, у тата там одні мєми, тому вони дуже голосно сміялись... Ще я попила чай з печивом, яке зроьив Віл із мамою, а також поговорила із татом, з приаоду книжок.