27.01.25

Все почалось із того, що в 6:30 я прикинулась, думаючи - "блін, через пів години вставати, а я чомусь навіть не виспалась". З цією думкою я і заснула. У 8:40 я знову прокинулась - "хм..., дивно, ми що, підемо на 2 чи 3 урок?

Вже у 9:30, коли я тихо пішла вмиватись, Ел побачив мене, ми привіталисьі він пояснив мені ситуацію. Як вияснилось, ми сьогодні до школи взагалі не йдемо. Я, Ел, мама та Віл захворіли.

Через леякий час мама з Вілом прокинулись і ми приготували сніданки, мені та Елу - омлети із сиром, а Вілу - просте варенє яєчко. Мама понісдала чуть пізніше. Після сніданку, Віл пішов із нами трохи пограв у теніс, потім ще він погрався іграшками, і маму, як і завжди - по діставав.

Ел робив уроки, я теж щось поробила. Змонтувала останню пісню. Потім я домовилась і Адамом, щоб ми його підвезли на тренування ( знаю, дивно, в школу не пішли, бо хворіємо, а на теніс - пішли ).

До тренування, мама презентувала Вілу новий набір пластіліну, він йому дуже сподобався. Він ним грався весь час до тренування і ще ввечері.

Короче, з 15:30 ми були на трєнці. Там було двоє чоловіків, той сильний хлопчик, із яким я грав у неділю. До речі, його звати Роман Єльніков, він не з США. Я, Ел та Адам.

Ми розім'ялись і пішли грати пари, бо ті двоє чоловік майже завжди грають пари. Я з Адамом, Ел із Романом, я і ті двоє чоловіків.

Ми були найслашою парою, але один сету тих двох чоловіків зачіпили і два сети у Ел та Роми взяли.

Ще ми програли на рахунок один із одним. Ну я програла 0:3 одному із тих чоловіків та Елу 1:2. 

До дому нас підвіз тато Адама.

В дома у нас був додатковий урок із Іспанської, вечеря: курка та картопля п'юре;... ну і все, на цьому день підійшов до кінцю.

А, ну ще мама переплутала каплі Віла для вуха із моїми каплями для ока, але начебто все обійшлося.