Епілог
Мені й дійсно дали підвищення. Тепер, я керівник усіх відділів. Це неймовірна новина, яку ми святкуємо зі своїм чоловіком, у його ресторані. Він, як завжди неймовірний. І, звісно, уже пройшло два тижні відтоді, коли ми стали чоловіком та дружиною. Ще й цю новину ми відмічаємо.
Мені принесли мій салат з креветками, а чоловіку стейк. Микита не відпускає мою руку з того часу, коли ми сіли. Та й взагалі. Він не відпускає мене нікуди. Навіть з роботи забирає. Не довіряє мене навіть водієві. Отака у нього любов. Але мені подобається. Наше перше відео стало моїм найулюбленішим кіном. Тепер я тримаю його в особливому місці. У своєму серці.
– Можна я поїм? – сміюсь, коли Микита не хоче відпускати мою руку. Зрештою йому доводиться, але він бере іншу мою руку у свій полон. Зрештою, я зітхаю та накидаюсь на свій салат. Ложка, ще одна. Я відчуваю легку нудоту. Це щось новеньке. Ще одна ложка летить у рот. Мені дійсно стає погано.
– Постривай! – заволала я. – Я у вбиральню, – вириваю свою руку та біжу до туалету. Падаю на коліна біля унітазу та починаю спорожнятись. Жах. З чола скапує піт. Я закриваю кришку унітазу та сідаю на неї. Витираю рот рукою. Стоп? А може? Ні-ні... Цього не може бути. Я ж безплідна. А якщо спробувати? Вирішено!
Я дістаю з сумочки тест, який тримаю весь час там. Роблю все необхідне і починаю нервово чекати. Чую кроки чоловіка. Він теж нервує.
Я йду до дверей та відчиняю їх. Запускаю Микиту всередину. Сама боюсь дивитись. Передаю блідому чоловіку тест на вагітність. Він мовчки переводить на нього погляд і розпливається в посмішці.
– Не може бути! – вражено прикриваю рот руками.
Микита накидається на мене з поцілунками та починає кружляти.
Я довго не могла повірити у це диво. Але сходивши до гінеколога, я таки переконалась сама. Вийшло, що у нас з Микитою дуже хороша сумісність. От і вийшло таке випадково, бажане, диво. Всі три мої бажання були виконані. Я найщасливіша жінка на світі. Не бійтесь бажати. Дива трапляються у будь-якому віці. Мої вже збулись. І будуть збуватись ще і, ще. З таким чоловіком, я у це вірю. Він тепер моя опора. От і все. Це не кінець моєї історії, а тільки початок...
#2831 в Любовні романи
#642 в Короткий любовний роман
#306 в Молодіжна проза
Відредаговано: 26.11.2021