«моє рідне Радушне»
«Моє рідне Радушне»
💙💛 Моє рідне Радушне
Авторський вірш
Є на світі маленьке селище,
Де знайомі стежки і двори,
Де моє найдорожче Радушне
Залишилось у серці назавжди.
Там світанки над степом рожеві,
Там вітри обіймають поля,
Там живуть мої спогади й мрії,
Там почалася історія моя.
Там дитинство моє промайнуло,
Там коріння моє проросло,
І хоч скільки доріг би минуло —
Моє серце туди понесло.
Та прийшла чорна звістка зі Сходу,
Знову небо здригнулось від бід.
І війна забирає у людей
Те, що більше не верне ніхто.
Тридцяте липня… Пам'ятна дата,
Що болить, наче рана жива.
Стільки горя, розпачу й втрат…
І від болю холоне душа.
Там родина була — цілий всесвіт,
Там дитячі лунали голоси…
Та війна розірвала ті миті,
Залишивши лиш біль і сліди.
Серед них була Віоріка юна,
Її доля обірвалась в ту мить.
І тепер крізь печаль і розлуку
Пам'ять світлом у серці горить.
Радушне моє, рідний краю,
Скільки болю ти мусило знать…
Я тебе всім серденьком кохаю,
Навіть важко про це розказать.
Хай відновляться вулиці й хати,
Хай повернеться спокій у дім,
Хай не будуть батьки більше плакати,
Хай дитинство не знає війни.
Я не зречуся свого коріння,
Не забуду знайомих доріг.
Бо Радушне — це більше, ніж місце,
Це мій дім, моє серце, мій світ.
І нехай над полями світанок
Знов розфарбує небо ясне.
Я вірю: після найтемнішої ночі
Світлий ранок колись настане.
Моє Радушне, тримайся, рідненьке.
Хай загояться рани твої.
Ти для мене — не просто селище.
Ти — частина душі моєї. 💙💛
Відредаговано: 29.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
