Візит у дім, з якого втекли привиди

СЕБАСТЬЯН

- І після цих нісенітниць - це я фантазер і пишу сентиментальні сльозливі історії? - спитав я цього пузатого шахрая, що морочив нам голови пів ночі і налякав мою дівчину.

Он сидить, обняла себе ручками-паличками, очі дивляться наче на цього психа, але не бачать нічого. Хіба так можна!

Обняв її за плечі, притяг до себе, та  що тут притягати - ми й так ледве вміщаємось на цій пародії на балкон.

Навіть не пручається й оком не веде. Під великим враженням від жахастика. Серце зараз вискочить. Так не годиться.

- Ви ж обоє дорослі люди й не запідозрили мене в тому, що я намагаюся вас переконати, ніби  до нас завітали зомбі? До того ж у зомбі не буває алергії на бджіл. 

- Ннну, якщо так ставити питання, то бджола вкусила не вашу зомбі, а її матір, подругу моєї матері.

- Теж вірно.Тоді давайте боятися втрьох. Ви так мило перелякалися, а мені як клятому раціоналістові  аж соромно. Мила моя. - адвокат пильно подивився на Красуню. -  Ти що, справді боїшся привидів або зомбі? Але ж ще ранувато до листопада,  і вчора не був El Día de Muertos. Ну подумай сама, нащо привидові навідувати подругу своєї матері, і які у нього можуть бути претензії до вас? От аж до того, щоб вас труїти збитими вершками? 

Красуня стенула плечима і навіть не помітила, що я їх обіймаю? Це образливо, скажу я вам. Більшість жінок були б щасливі в обіймах такого хлопця, як я.

- Вона б тоді вам прислала у подарунок цукрову калаверу. - адвокат мрійливо примружився, пригадуючи ті ласощі -  Мері б таке сподобалося, та й ти б від цукру не відмовилася, якби уже розкрила посилку. 

Адвокат відверто насміхався, але  Красуня, здається, хоч почала дихати. Оті її дихальні вправи”! Я тепер їх палкий прихильник. Дихай, дівчино глибше, воно поможе.

- О таку пору року вершки самі по собі страшна отрута. - тягнув на одній ноті адвокат. -  Якщо не виконувалися правила транспортування й зберігання звісно.

- Тобто ми б просто подумали, що вершки були несвіжі, й навіть у клініку би звернулися із запізненням? - вбитий голос Красуні міг би змусити заплакати роту янголів-хранителів. 

- Може й так, мені не прислали ще результатів аналізу. Але якщо зловмисник такий розумний передбачливий, як я думаю, то навряд насипав туди щось, від чого б ви прямо за столом померли. Тоді одразу  почалося б розслідування. А він не хоче розслідування. Настільки не хоче, що всі напади маскує під нещасні випадки або щось зроблене соціально неадаптованими людьми - як он ті підлітки чи псих з бітою.

- Тому ви й хочете здійняти галас з тими позовами у суди?

- Саме так, моя мила. Ти - відома особистість. Твої претензії багато важать.  І всі фірми, яких ми обвинуватимо і запідозримо, почнуть рити землю, щоб довести, що винні не вони, а хтось інший. Той  хтось інший захищатиметься так само. І всі вони нададуть реальні докази й факти. 

Розумно, що тут казати.

- Я уже почав готувати ґрунт.  Експертиза конструкцій тої хатки, що вас з Мері мало не поховала під собою, уже почалася . І коли ви подасте позов, висновки будуть дуже скоро. І вони не порадують нашого хитрого зловмисника. Але навряд прямо на нього вкажуть. Та все ж змусять шукати того,  хто послабив конструкцію. Так само водій вашого таксі не винуватий, але це треба довести. А довести можна тільки коли знайдеш винуватого. І ще ті вершки - ресторан повинен вказати, де їх замовив, а ті, хто виконав замовлення... , ну принцип ви зрозуміли. 

- Ми  сидітимемо в засаді і вистрибнемо  в слушний момент? 

- Ну ти  краще й справді сиди і дивися, щоб наших дівчат не кривдили. А я шукатиму тих  таємничих матір і дочку. Бо щось мені підказує - тут нас очікують сюрпризи. На всяк випадок продовжуй користуватися айфоном, як і раніше. 

І адвокат почав викликати таксі, щоб їхати чи то додому, чи з разу у справах. Не здивуюся, якщо у справах - ніхто б не здогадався, що він провів безсонну ніч після напруженого дня. 

А от очі красуні злипалися. Пригрілася біля мене. 

Не знав,  що робити - чи сидіти так далі, чи все ж встати й дати їй можливість пройти до ліжка і відпочити від жахів.

 Але тут до нас долинув аромат підсмажених тостів, що правив за будильник,  адвокат встав, щоб спускатись до таксі, яке уже під'їжджало, а Красуня явно намірялася прокинутись.  

Тому я швидко прибрав руки й пішов за адвокатом, щоб зачинити двері й приготувати сніданок своїми забинтованими руками. Тому що я герой, і хай всі бачать мою самопожертву.

А коли дівчата - сонні, але вмиті й зачесані, підійшли до столу, то я дізнався, що жіноче лицемірство вище за чоловіче.

То я лицемір з моїми руками в бинтах, що уже майже не болять?

Красуня поводила себе так, ніби нічого не було, ні її нахабних власницьких поглядів на моє полите цукром тіло, ні її сну в моїх  обіймах. 

Я зараз повірю, що мені все наснилося. І нічого не було.

Мері капризувала,  Красуня якось легко і невимушено згоджувалась з її капризами й забаганками, але дитина з’їла весь сніданок під свої не хочу й хочу інше.

А сама дівчина з таким задоволенням запивала ту зелену гидоту водою, що я знову майже повірив, що крекери  їстівні, хоча ще позавчора спробував. І от що я вам скажу - ні,  це неможливо їсти.

Але треба скидати з себе її лицемірні ілюзії й відправити її хоч поспати, якщо їсти не хоче

- На сьогодні Красуня вихідна. Я сам з тобою займатимусь Мері, а твоя няня має поспати. Бо вона працювала всю ніч. 

- Ні, не треба мені спати. Я боюся кошмарів після адвокатових страшних казок. І треба закінчити  те, що ми пропустили вчора.

Вона поміняла мої бинта на руках.  Ще не завтра я зможу нормально водити авто. Але друкувати - значно скоріше. Двома пальцями.

Ну і що.  От ця дівчина друкує великими пальцями так швидко й акуратно, як я десятьма не можу. І далі удаватиму, що мені боляче. Нехай ще посидить біля мене тиждень. Хоч до дедлайну.