Розділ 1

Ніколи не думала, що життя зіграє зі мною в такий злий жарт. Я зараз стою посеред великого просторого кабінету практично у самій спідній білизні і чекаю на свого боса, який колись для мене був дуже особливою людиною, у якого я була закохана просто до божевілля тільки не тепер, тепер ми зовсім чужі люди і мені потрібно тільки одне і я готова заради цього на все.

Мабуть, варто розпочати з самого початку. Завжди закарбую в пам’яті той день як ми вперше зустрілись з Сашком, ну як зустрілись, можна сказати, коли я вперше його побачила, так це однозначно була любов з першого погляду. Мене просто полонила його усмішка, його карі очі, темне волосся, тілобудова, абсолютно все в ньому було ідеальне. Звісно це було тільки з моєЇ сторони, я ніколи не була з тих дівчат, на яких витріщалися хлопці і мене б мабуть і особливо не запам’ятали в університеті якби не доля випадку. Так ми навчались в одному університеті але на різних факультетах, тим більше як я пізніше могла догадатись він був на 3 курсі, а я тільки на 1, я навчалась на факультеті іноземних мов, він на програміста, тому бачити свою таємну любов мені доводилось тільки на виході із корпусу. Звичайно я була ще та мрійлива дівчинка, я могла сидіти в скверику на лавочці не подалік від виходу і розглядати його у бурхливій компанії таких не менш привабливих хлопців і дівчат поруч. Я уявляла, що колись так і я буду там стояти і тримати за руку свого уже хлопця.

 - Ей ? Ти чого тут сидиш? - повернула  у реальність мене моя одногрупниця Катька.

 - А що таке? - не люблю коли так вриваються у мій особистий простір 

 - Я тут подумала, що ми вже як тиждень навчаємось, а ще разом з одногрупниками навіть на морозиво не йшли, ти як кажеш?

Я ніколи не була прихильником самотності, але і сильно шумні компанії мене не приваблювали, хоча у школі в мене завжди була компанія і ми часто збирались кудись, а тут ще просто не встигла познайомитись зі всіма, тільки от з Катькою з якою ми разом сиділи у аудиторії,тому така ідея мені сподобалась.

 - Кажу, що можна піти, погода гарна. 
 - Супер! Я б казала прямо зараз всіх позбирати і йти !

 Не встигла і рота відкрити як Катька поскакала скликати всіх одногрупників які ще не порозходились додому.

І от вже пройшло не більше години як ми сидимо у парку на лавочці і їмо морозиво, я не дуже люблю морозиво, але раді такого діла можна. Катька звичайно не всіх зібрала але половину групи точно, у нас як надиво у групі майже самі дівчата і тільки два хлопця.

 - Ну то що тепер на дискотеку? Я чула десь тут неподалік є клуб, давайте відмітимо наше знайомство?

 -  Кать у такій годині то ще дуже зарано. - показує на годину друга моя одногрупниця Олена 

 -  Уфф.. я думала що студентське життя таке веселе- надула губи Катя.

Всі почали сміятись.  - Нууу давайте тоді щось придумаємо, так не хочу вже йти додому.

- Ой а ми з Мелісою підемо бо нам ще потрібно зайти в супермаркет скупитись. - тут дві одногрупниці попрощались і в результаті нас залишилось шестеро, Я, Катька, Оля, Віка, Роман і Артем.

-  Оо капец, зараз ще трохи і я тут сама залишусь.

- Ні я ще з тобою - хоч трохи хочу підбадьорити Катьку

- Дівчата, у мене є пропозиція - каже Артем

 - Ну і? - дивиться з-під лоба Катька

 -  Не знаю чи ви знаєте, але у мене є старший брат, ну він навчається на 3 курсі і вони кожного року організовують вечірку на озері, от прям сьогодні має бути

І я бачу як автоматично міняється настрій моєї одногрупниці

- І що ми можемо тоже туди піти? - загорілася Катька

-  Ну я власне того і кажу - продовжує Артем -Тільки це на другому кінці міста

-  Це не проблема, у мене є машина - підхоплює Роман

Я якщо чесно думала, що він відкажеться, виглядав він мені якийсь аж надто похмурий весь цей час. 

- Ну то що, я подзвоню і уточню чи все у них в силі?

-  Артем, а ти впевнений, що вони не будуть проти що ми завалимось ? - підєднюється Оля

-  Та ні, візьмем з собою шось для настрою тай потанцюємо, це студентська туса.

І от близько 6 години ми вже майже на місці, правда не у повному складі, все-таки Оля і Віка відмовились. Підїжджаючи ближче чуємо гучну музику, видніються постаті людей, а у мене в середині якесь дивне передчуття, не можу пояснити, можливо просто хвилююсь, ще ніколи раніше не була в таких місцях.

-  Вау! - не стримується Катька 

-  Я ж казав, що тут буде круто - пояснює їй Артем

Ми вишли з машини, і я зловила себе на думці що ніколи раніше тут не була, не погано, мені сподобалось, навкруги гарні алеї, посередині озеро, неподалік видніються шалаші, які мабуть самі студенти з майстрували досить таки не погано. Ми почали наближатись до озера, адже біля нього була відгороджений я так зрозуміла танцювальни майданчик ну і шось типу маленьких столиків для випивки.

-  О привіт Ром, ти що тут робиш? - штурхає в бік один і з старшокурсників

- Привіт, а от вирішили приєднатись до вас - ніяковіє Роман

І тут це незрозумілий хлопець починає кричати і привертати увагу всіх присутніх.

- Воооу народ у нас тут є новенькі!

-  Ну нащо ти так - все ще хоче стримати бурю Роман

-  Це першокурсники! Треба їх як слід привітати - викрикував хтось з натовпу

І тут я зразу пожаліла про те що погодилась на цю поїздку, мабуть я вся почервоніла повністю, мене кинуло в жар.  - Нічо зараз вони про нас забудуть - почала шепотіти мені на вухо Катька

- Ага, дуже на це надіюсь - простогнала я

І тут я побачила його, свою таємну любов, і в цей момент у мене в середині все завмерло, не так я уявляла нашу першу зустріч.

- Артем, я ж казав тобі що тут не місце для першокурсників. - з докором Саша звернувся до як виявилось свого брата

- Але ж ви тоже колись такими були і тоже прийшли на чужу вечірку, чим ми не такі, ми просто хочемо повеселитись - швидко почав аргументувати Артем.

А я ставала мабуть ще червонішою, коли усвідомила що нас взагалі тут не чекали.