Глава 5 - Сталь, загартована любов'ю

Сталь, загартована любов'ю.

Саме так я б назвав методи виховання моїх батьків.

В чому ж була основна сила цих методів?

Все просто: бути відповідальним, бути людиною слова, бути джентльменом, пам'ятати добро, бути тактовним та коректним.

Але вони й самі не зрозуміли, що найважливіша моя риса, привита ними, - це ввічливість. Завжди кажу усім:”Ввічливість - це не слабкість, а сила. І якщо ви думаєте інакше, то у вас щось не так з розумінням цього слова”.

Якось мій керівник сказала, що я не вмію брехати, і це також є частиною мене.

Щодо чесності є кумедна історія.

Влітку в гімназії нам дали читати купу літератури. І повірте, далеко не всі книги були цікаві підлітку. Це був Стендаль “Червоне і чорне”. І нехай шановний пан Стендаль не ображається, але в 16 років мені читати про високі почуття та душевні переживання було абсолютно не цікаво. Не витримуючи більше нудьги, в той час, коли мої друзі грали в футбол та плавали в річці, я вибіг на ґанок і жбурнув книгу об землю, лаючись на всю горлянку. 

- Та покинь ти її, Саш, ми нікому не скажемо, - радить бабуся.

- Ні! Я дав слово!

Ось так. Бо я дав слово. Все просто.

В нашій сім'ї немає розуміння скупості, тому я завжди любив робити маленькі сюрпризи своїм близьким, друзям та знайомим.

Не будьте скупими! Бо скупий завжди платить двічі.

Батьки прагнули, щоб окрім освіти, я слідкував за зовнішністю. Тому басейн був регулярним, хоч я й не був фанатом плавання.

Відчуття, що мама й папа не сина виховували, а майбутнього плейбоя. - Жартую.

А згодом я розповім, як мене виховали поважати жінок…