Розділ 1. Початок історії

Вікно: ,,Вітаю ваш світ завантажився''

Ну нарешті, бо вже зачекалася.

Раптово я знову опинилася під яскравим, осліплюючим світлом, яке перенесло мене до величного небесного мосту, що вів прямо до дверей Селестії. Переді мною знову відкривався безмежний простір, оповитий особливим відчуттям величі та гармонії. Уздовж горизонту бездоганними рядами тяглися білосніжні колони, кожна з яких уражала своєю неймовірною висотою та витонченою грацією. Вони нагадували вартових, що стоять на сторожі краси, створюючи приголомшливу ілюзію, ніби саме ці мармурові велетні тримають на своїх міцних і граціозних плечах блакитний купол бездоганного, нескінченного неба.

Я підійшла до дверей Селестії.

Вікно: ,,Бажаєте переглянути передисторію і почати навчання?''

Хоча цю історію я вже й мала нагоду слухати та навіть бачити на власні очі, все ж не завадить ще раз до неї повернутися, щоб трохи освіжити пам’ять і згадати всі її деталі, які можливо, пропустила.

Я натиснула кнопку "Так" і раптово опинилася в місці, яке було мені знайомим та загадковим водночас. Все навколо виглядало реалістичніше, ніби це був світ, в який потрапила вперше. Зараз я лечу, охоплена потоком світла, разом із яскравою зіркою з шаленою швидкістю пролітаємо над просторами Тейвату.

Переді мною швидко пролинають дивовижні картини: живописні міста, маленькі мальовничі містечка, чарівні гори та широкі долини. Усе це видавалося настільки неймовірним, що важко було повірити очам.

Раптом почувся чіткий голос, що лунав із самої зірки і мовив стривожено:

—  Нам потрібно негайно звідси тікати.

Мені дуже хотілося поставити запитання, щоб дізнатися більше, але я стрималася, вирішивши, що варто трохи зачекати. Адже, скоріш за все, коли настане слушний момент, відповідь з'явиться в сюжеті пізніше.

Ми наближалися до дверей Селестії, готуючись залишити цей світ і перейти в інший. 

Раптом перед нами з’явилося загадкове божество, що виринуло з темного порталу. Це була дівчина з довгим білим волоссям, яке плавно здіймалося вгору, немов проникнуте незримою енергією. Її погляд був крижаним і сповненим непохитної впевненості. У руці вона стискала сяючий золотий куб — потужний символ абсолютного контролю над простором.

На ній було витончене біле вбрання, прикрашене червоними й золотими вставками, яке гармонійно переходило в розкішну довгу накидку. Її внутрішня частина нагадувала зоряне нічне небо — нескінченну глибину Всесвіту, що красномовно свідчила про її містичне походження.

Загадкова богиня заговорила владно й рішуче:

-—  Чужинці, ваша мандрівка між світами завершиться тут.

Перед моїми очима раптом з'явилося вікно, від чого я здригнулась дивлячись на богиню.

Вікно: гру поставлено на паузу поки ви дивитиметесь характеристику героїв

Вікно характеристики героя (Асмодей):

Ім'я: Асмодей

Статус: Вороже божество

Сила: Не належить до жодного елемента

   Одиниці сили: Невідомо

Одиниці здоров'я: Невідомо

Сузір'я: Невідомо

Рівень сузір'я: Максимальний ( С6 )

Зброя: Невідомо

Каталізатор: золотий куб

А чого такої характеристики не було на самому початку гри в моєму вимірі? Тоді, я хоча б знала приблизно, з чим я зтикнулась.

Поруч зі мною зупинився Ітер і запитав у богині:

—  Хто ти?

— Я хранителька небесного правосуддя. І безрозсудне самоправство людства закінчиться тут!

Я подивилася на Ітера і мені висвітлилося нове вікно.

Вікно характеристики героя (Ітер) :

Ім'я: Ітер

Статус: Мандрівник / Брат Люмін

Сила: Невідомо

   Одиниці сили: Невідомо

Одиниці здоров'я: Невідомо

Сузір'я: Невідомо

Рівень сузір'я: Максимальний ( С6 )

Зброя: одноручний меч

Каталізатор: Невідомо

Дуже дякую, схоже я не дізнаюся всю інформацію про героїв поки не почну проходити основний сюжет.

Вікно: ,,Бажаєте зберегти інформацію в галерею персонажів?"

Натиснуто: < Так >

Вікно: ,,Вітаю, інформацію про героїв (Ітер, Асмодей) успішно збережено."

Богиня вивільнила свою могуть, збиваючи нас із ніг і відкинувши на кілька метрів по різні боки. Не гаючи часу, ми з Ітером використали магію, щоб створити мечі, і безстрашно кинулися в бій проти загадкової божественної істоти. Вона почала засипати нас потужними елементальними атаками, змушуючи безупинно ухилятися і триматися в постійній напрузі. Її удари з великою швидкістю переслідували нас, залишаючи лише короткі миті для перепочинку. Ми намагалися перехитрити її — то стрімко пришвидшувались, то змінювали траєкторію, то навмисно сповільнювали рух, шукаючи слабке місце в її захисті і нагоду для рішучої контратаки.

І ось та мить. Я з Ітером полетіли у контрнаступ. Богиня відкинула мене одною своєю атакою від брата і полонила його в кубі.

Вікно: Вам потрібно вигукнути ім'я героя (Ітер)

Коротше тут мені як і в оригінальній грі будуть диктувати що й до кого мені казати.

Я крикнула:

— Ітер!!! — Я готова була закашлятись, наскітьки голосно це вигукнула.

Я полетіла атакувати богиню ззаду елементальною енергією. Вона зреагувала і контратакувала з такою силою що стався вибух. Я думала що перемогла і звільнила Ітера , але ні. Божество поглинуло мою атаку повністю і знешкодило мене.