Глава 9

  Вранці Марк встиг полити квіти, подзвонити мамі та відправився у крамницю купити щось смачненьке. Вже на виході з крамниці в руках Марка був великий пакет з багетами, печивом, та круасанами. Все це він поклав до великого рюкзака, став на ровер і направився до пансіонату. Позаду почулися знайомі звуки?

- Синку, тебе підвезти?

  За кермом сиділа старенька ім'я якої він не пам'ятав, але він точно бачив її у пансіонаті.

- О, це було б чудово!

Вони зупинились і Марк пересів у автівку.

- Сьогодні чудова погода!

- Так, неймовірна!

- Як тобі мій капелюшок?

- О, цей капелюх вам дуже пасує?

- Дякую мій хороший. В мене чудовий настрій! Ні що його не зіпсує! Хоча... Ось це точно зможе зіпсувати настрій не тільки мені.

  Старенька різко змінилась в обличчі дивлячись у бік смітника повз якого вони саме їхали.

- О, як я ненавиджу цей смітник, цю фабрику, цього Моріса! Як він своїм дітям в очі буде дивитись коли вони виростуть? Нічого, бог все бачить, да буде йому за його гріхи! Раніше наше місто було квітучим, а на місці звалища був ліс та ставок. Туди косулі приходили, кабани. Їх там підгодовували. Це був як атракціон для дітей. В мене серце стискається, як я бачу такі зміни!

Ще 10 хвилин вони їхали мовчки.

- О, дивиться, це косуля!

Від побаченого в обох трохи поліпшився настрій.

- А тепер синку тримайся! Траса!

Старенька так розігнала автомобіль, що він буквально заспівав фальцетом. Марк схопився за ремінь безпеки та швидко закріпив його.

- Ця автівка мене не перестає дивувати! Я і не знав що вона на таке спроможна!

- Так, милий, ця старенька ляля вміє дивувати.

 Під'їхав до повороту вони уповільнились і автівка захекала, заойкала та заборонила. Стара леді увімкнула радіоприймач.

Радіо:
- Зараз ми запитаємо у пересічних громадян про те, що вони думають про фабрику, та смітник за містом. Скажіть, будь ласка, що ви думаєте про діяльність фабрики? І що потрібно зробити зі сміттям?

- Вибачте я поспішаю.

- Добрий день, чи бажаєте ви що екологія міста погіршилась?

- Це все політика, мені це не цікаво.

- У нас питання про смітник за містом..

- Я проста людина, я нічого не вирішую.

- Як ви ставитесь до протестів та можливої екологічної ситуації?

- Мені не цікава якась там екологія, головне, щоб було за що їсти купити.

- Скажіть, що ви думаєте про голову фабрики..

- Ми дуже вдячні голові компанії за створення робочих місць. Пан директор, ми вас любимо! Ми вам повністю довіряємо!

- Добрий день, нам цікава думка людей про фабрику...

- Вибачте без коментарів, мені ще тут працювати.

- Цікавить ваша думка по поводу екологічної ситуації, смітника біля міста, та фабрики.

- Знаєте, купа сміття вже почала засипати ліс, ще трохи й вони почнуть вирубати його, що б було куди складати. Хоча вони вже і так стільки дерев знищили! Про це не можна мовчати!

- Дякую. З вами була ...

-Все, ми дома!

Сказала Старенька. І вони вийшли з машини.