За день до того
Привіт! Мене звати Ліза Лінг, мені 19 років. Я блондинка, маю світле волосся нижче лопаток і голубий колір очей, маю гарну фігуру, якій позаздрить кожна. Навчаюсь на 2 курсі в університеті Лондона на перекладача. Ну навчаюсь це голосно сказано... За півтора роки навчання в університеті я дуже часто не з'являлась. Маю найкращу подругу Анну, з якої ми дружимо уже більше 15 років. Анна навчається разом зі мною.
Мої батьки Валерій Лінг і Олена Лінг, мають власний нефтяний бізнес, і маю двох братів. Тіма - мій брат-близнюк, який навчається на юриста. Та Влад - мій старший брат, йому 25, він керує нефтяним бізнесом з батьками і живе в іншому місті та рідко приїжджає додому. Я за ним постійно сумую.
Сьогодні я прокинулась о 10 годині від телефонного дзвінка.
-Ліза, де тебе чорти носять? - крикнула подруга в телефон.
-Аня, не кричи і так голова болить - стомлено відповіла подрузі.
-Ти чому не брала телефон? Я тобі вже п'ятий раз телефоную, ти запізнюєшся.
-Аню, я не піду сьогодні в університет, тому що тільки додому з клуба о 3 годині прийшла - позіхаючи відповіла я.
-Нічого не знаю, в тебе є 40 хвилин на збори! Чекаю під університетом.
-Чорт з тобою, чекай! Скоро буду! - нервово сказала я.
Після того, як я поклала телефон, я почала збиратися до університету. Сьогодні я одягла рвані джинси, білий топ, джинсовку та білі кросівки. Зробила мінімальний макіяж та вийшла на вулицю. Сіла в машину та поїхала до університету. Доречі я мала жовте спортивне авто, яке мені недавно подарував тато, коли ми їздили до Парижу на вихідні. Коли я під'їхала до університету, там мене вже чекала Аня, і вона була дуже злою. Вийшовши з машини я пішла до подруги.
-Привіт - обняла дівчину.
-Нарешті, що з тобою таке? Якого біса ти вчора була в клубі? - запитала Аня, обіймаючи мене.
-Вчора я святкувала річницю батьків, і трішки перебрала з алкоголем
-Ти серйозно? Я забула про їхню річницю, потрібно їх привітати - говорила Аня, витягуючи телефон, а за мить вже писала смс моєму татові.
-Так нічого, вони будуть раді, шо ти їх привітала. Можливо підемо до кафе та візьмемо латте?
Доречі, латте це мій улюблений напій.
-Так, звичайно пішли - посміхаючись сказала Аня.
Ми пішли до кафе, взяли латте та присіли за столик і почали говорити. Аня розповіла, що вчора ввечері під час пробіжки познайомилась з хлопцем, і він провів дівчину до дому, та просив її номер телефону, але Аня відмовила. Трішки посидівши ми пішли на пару. Зайшовши в аудиторію всі були здивовані моїм появленням на парах, так як я як і говорила ходжу в університет рідко. Ми зайшли і сіли на 3 ряду.
-Це ти чи мене зір підводить? - сказала дівчина, яку звати Вікторія, з такого привітання можна зрозуміти що це єдина, з ким я не можу спілкуватись.
-Мені здалося, чи хтось вякнув? А Віка, це ти, вибач не помітила. Доречі, якщо у тебе є проблеми з зором, звернись до лікаря, а то з такою зовнішністю, характером і поганим зором хлопця тобі ніколи не знайти. - посміхнулася на всі 32.
Більш ніхто нічого не сказав, пари пройшли нормально і попрощавшись з Анною пішла додому. Там на мене чекали батьки і Тіма.
-Привіт, донечко - сказав тато і запропонував присісти.
-Привіт, мамо, тато, Тіма) - привіталась я і присіла біля них.
-Донечко, ми з татом вирішили поїхати на дачу щоб відсвяткувати річницю, Тіма погодився їхати з нами, ти поїдеш з нами?
-Мамо, якщо чесно, я не хочу вам заважати святкувати і не дуже хочу кудись їхати. Якщо ви не образитесь я б хотіла залишитись, тим паче ви ж лише на вихідні їдете)
-Добре, залишайся вдома, сонечко - сказав папа та посміхнувся.
Вони пішли збирати речі, в той час, як до мене підійшов Тіма.
-Сестричко, ну що? Як вчора погуляла в клубі? - сміючись сказав брат
-Тіма, не смішно, я вчора трішки перебрала з алкоголем, але нічого такого не було.
-Добре, спокойной ночі, Лізонько - сказав і поцілував в щоку мене брат
-Гарних снів - обняла Тіму.
Ранок почався дуже рано, батьки вже виходили з будинку, коли я проснулась.
-Мамо, тато, Тіма, гарно вам відпочити та відсвяткувати - обняла я їх всих та закрила за ними двері нашого будинку.
Зробивши кофе, я пішла одягатись. Сьогодні я одягла білі шорти, чорну майку та білий піджак. Потім я сіла в машину і поїхала до університету. Так так, можете це представити другий день поспіль. Пари пройшли добре, ми з Анею пішли додому, щоб разом підготуватися до заліку. Ми вже закінчували, як раптом мені зателефонував якийсь невідомий номер...
#10718 в Любовні романи
#4203 в Сучасний любовний роман
кохання, від ненависті до кохання, нове життя головного героя
Відредаговано: 05.05.2020