2.

Відразу зателефонувала своєму парикмахерові. В неї я стрижуся вже добрих десять років і жодного разуне пожаліла.

- Ало, Тетяно? Привіт. Так, хочу постригтися. Ага. Через півгодини? Встигну. Не переживай. Буду.

Швиденько зібралася і полетіла вносити зміни. Не тому, що необхідно, а тому що я цього варта.

Потім зробила манікюр.

А ввечері пішла на фітнес. Так-так. Я - зовсім неспортивна, і пішла займатися собою. Дуже сподобалося. Буду тепер двічі на тиждень бігати на заняття. Тим паче  тут недалеко і недорого.

Прийшла мокра після заняття і з новою зачіскою.  

Чоловік стояв біля воріт.

Здалеку було помітно, що дуже нервує.

- Ти де була? Навіщо тобі телефон? Я ж тобі дзвонив разів сто! А ти слухавку не береш! Що я мав думати? Що? Хахаля вже знайшла? - почав відразу орати він.

Я подивилася на нього, і не відразу згадала, чого його вважала ідеальним. Звичайний чоловік тридцяти років. Не накачаний, але і не худорлявий. Пузце від пива дуже помітне. Коротка стрижка. Зелені очі, чорні широкі брови. Прямий ніс. Вузькі вуста. Одним словом, рожеві окуляри якось непомітно зникли в невідомому напрямку. А перед очима звичайна реальність без прикрас.

- Привіт, взагалі-то. Не відповідала, бо була зайнята. Навіть якби була не зайнята, то слухати все рівно зараз тебе не хочу. І хахаля в мене не було, немає  і не буде. Зрозумів? Я себе не на мусорці знайшла, щоб бігати від одного чоловіка до іншого.

Спокійно відповіла і зайшла в двір, потім до хати. 

Він хвилин з п'ять думав. Ну, може в шоці був. Не знаю. Я вперше так з ним розмовляла. Тим паче що голос я не підвищувала.

Зайшов до хати, хряпнувши дверима. І став стелити на дивані. 

"Ну, не хоче зі мною спати на ліжку в нашій кімнаті, та будь ласка, хай спит де завгодно!" - сама подумала, але йому і слова не сказала.

Вранці встала трішки раніше, попила каву, зробила макіяж, приготувала собі сукню, яку тільки до гостей одягала, і  допомогла зібратися дітям.

Чоловік встав невдоволеним. Я з ним не розмовлала. Він також мені слова не сказав. Так і пішли на роботу. ПІсля роботи дітей відвела додому. Хай ідеальний татусь з ними сидить, їсти наготує, попере брудну білизну, уроки зі старшою зробить. А я пішла на зустріч з подругою, яку не бачила вже досить тривалий час.