-31-

- Чшш, тихіше ви, - я насупила брови і зашипіла, розвертаючись до Багряних, які знову почали про щось сперечатися. - Ми ж наче на таємному завданні, а ви мені все зіпсуєте своїми сварками.

- Я казав, що їх потрібно було залишити в саду, щоб чатували, - сказав Дмитро, витягнувши мене на мур.

- Ага, щоб я знову проґавив все цікаве, - фиркнув Іван, швидко підіймаючись за нами. - На зустріч самі, в склеп до примари без мене, в минуле теж...

- Все, все, ми зрозуміли, ти сьогодні весь вечір нам спокою цим ниттям не даєш, - фиркнула Іванка, коли брат опустив її біля нас на землю.

- Все, тихо, пішли, - я махнула рукою і побігла стежиною, яка непомітно ховалася в густій просіці біля дороги.

Сергій вже чекав на мене, ховаючись зі своїм велосипедом за деревом.

- Ого, вас щоразу стає все більше, - товариш обійняв мене, викликавши незадоволені погляди у Деміана і підморгнув Іванці. - Як минулого разу з охороною впоралися?

- Все нормально пройшло, на нас натрапив мій старий знайомий і прикрив, - я коротко відрекомендувала Сержу друзів і передала чоловіку записи. - Добре, що огорожу ремонтувати ще не почали, наймані робітники лише матеріали привезли. В інших місцях перелазити проблематично.

- Алекс, у мене для тебе є хороші і погані новини, - мій співробітник швидко глянув на Грея, який притягнув мене до себе, обійнявши за талію. - Хороша полягає в тому, що шеф дуже задоволений твоїми оглядами, ми єдина газета, яка публікує новини про нанораймо, і наші рейтинги дуже виросли.

До нас навіть навідувався представник твого батька з юристом, розпитував про джерело інформації, винюхував все, навіть з деякими дівчатами переговорив, але так нічого і не дізнався, а без доказів нам ніяких претензій виставити неможна, оскільки порушення авторських прав чи висвітлення інтимної та приватної інформації немає. Так що він просто узгодив з директором деякі питання і підписав від імені пана Грома з нами договір про заборону розгляду особистих питань, що стосуються родини організатора конкурсу, та про першочергове право для нашого видання провести інтерв'ю з твоїм татом та іншими членами журі і написати після завершення конкурсу велику статтю зі свіжими фотографіями і висновками експертів.

- Ого, так це ж взагалі бомба!, - я радісно подивилася на Грея і він посміхнувся мені, розділяючи мої емоції. - Але ти казав, що є ще погана новина. Що не так?

- А погана... Алекс, сюди має приїхати Нік, - опускаючи очі до землі, тихо сказав Серж.

- Ох, - Іванка притулила долоню до рота, розуміючи, що означають ці слова для мене.
- Ні... навіщо?, - я глянула на дівчину, насупивши брови, і знову перевела погляд на товариша.

- Не знаю, - Сергій хитнув головою. - Він телефонував мені нещодавно, цікавився чи потрібно тобі щось привезти з дому. Сказав, що його запросили сюди...

- Запросили... невже батько про все здогадався?, - я зморщила носа, розуміючи, що моє нанораймо може закінчитися набагато швидше, ніж я хотіла.

- Мені чомусь здалося, що його покликав не твій тато, - задумливо відповів мій співробітник. - Розумієш, Микита якось так дивно говорив про свою поїздку... наче його викликали, але про тебе не знають, що чекають вас двох, а він може привезти тобі  щось для твоєї шпигунської гри… те, що ти могла забути через, кхм... затягнуте прощання.

Я відчула, як рука Грея на моїй талії стиснулася сильніше і важко зітхнула, похитавши головою.

- Нічого мені не потрібно... коли він має приїхати?, - запитала я у товариша.

- Не знаю, - Серж знизив плечами. - Я йому сьогодні телефонував, хотів про це запитати і сказати, що ми зустрінемось ввечері, що я поцікавлюсь про необхідні речі і все таке, але він не брав слухавку.

- Що ж, дякую за попередження, - я сумно посміхнулася чоловіку, розуміючи, що сьогодні на мене чекає довга розмова з Деміаном. - Я написала декілька оглядів, має вистачити на три публікації, так що чекаю на тебе через тиждень. Побачимось.

Сергій попрощався з нами і, витягнувши велосипед на дорогу, поїхав.

Ми тихо повернули до муру і почали пробиратися назад на територію маєтку.

Коли Багряні вже були на огорожі, Грей притримав мене за руку і сказав друзям, щоб вони не чекали на нас.

- Ти хочеш поговорити, - зітхнувши, сказала я і обперлася на кам'яну стіну. - Що ж... тут немає нічого особливого. До конкурсу в мене був хлопець, з яким я жила разом.

- Був? Чому ж Сергій сказав, що цей Нік запитував, що тобі привезти і згадав про затягнуте прощання перед твоїм від'їздом?, - вигнувши брову, запитав Дмитро.

- Ну, бо Микита ще не знає, що він був, а не є моїм хлопцем, що зараз в мене нові стосунки, - подумавши, відповіла я.

- Дідько, Алекс, так ніхто не робить, - Деміан стукнув кулаком по огорожі і, поставивши другу руку з іншої сторони від мене, нахилився дуже близько до мого обличчя. - Я відкрито повідомив, що не маю зараз ніяких стосунків і був впевнений, що і ти вільна.

- Вибач, я не подумала про те, що це потрібно обговорювати... ти ж не запитував, - відчуваючи, що серце починає калатати швидше, через близькість жаданого чоловіка, прошепотіла я.

- А потрібно було, - видихнув мені в губи Грей і притиснув до стіни, починаючи пристрасно цілувати.

Здавалось, що чоловік хоче довести сам собі своє право на мене. Я розчинялася в цьому поцілунку, відчуваючи, як тіло починають обпікати його гарячі дотики. Повітря не вистачало, але я зрозуміла, що воно мені й не потрібне, адже хотілося дихати лише цим неймовірним брюнетом, що зводив мене з розуму.

Руки Деміана швидко дістались до чутливих зон під сорочкою, оскільки я, після повернення з минулого, вже не вдягала свій бандаж.

Я тихо застогнала, вигинаючись вперед і насолоджуючись чуттєвими поцілунками коханого, якими він почав прокладати доріжку від мого обличчя, вздовж шиї, вниз.

Раптом Грей зупинився і відсторонився від мене, стиснувши кулаки. Він дивився на мене і в його погляді зчитувалось бажання, але він так і стояв, не сказавши жодного слова і не повертаючись до мене.