-17-

- Шановні учасники, дуже сподіваюсь, що це конкурсне завдання вам сподобається, - Олександр Грім стояв перед нами, ввічливо посміхаючись. - Суть завдання в написанні історії, але не звичайної. Перед тим ви зможете прожити деякі миті з життя своїх персонажів, про яких вам доведеться потім писати.

Отже, для початку ми вам роздаємо ролі, точніше їх визначить щасливий випадок, і розкажемо передісторію всіх подій. За декілька днів ви підготуєтесь, потім зіграєте свій шматок сценарію, а пізніше опишете легенди своїх персонажів, зокрема саму ситуацію, яку ви зможете матеріалізувати в діях, перед тим та після неї.

Всі ваші короткі нариси забере пані Анжеліка і передасть нам, після аналізу ми відправимо ці розрізнені шматки одному сценаристу-письменнику, який зможе зробити з нього повноцінний художній твір, що потім побачить світ у вигляді роману від учасників цьогорічного нанораймо.

Всіх вас буде зазначено в якості співавторів роботи, тому ви зможете використовувати посилання на цей твір в переліку власних досягнень. Запитання?

- Виходить, що на цьому конкурсному завданні ми будемо своєрідними акторами в театрі?, - запитала Іванна.

- Так, саме так, - батько посміхнувся дівчині і кивнув юнаку, який підняв руку.

- А писати можна лише про свого героя? І коли дедлайн по здачі робіт?, - запитав учасник.

- Ваш персонаж, його роздуми та емоції мають бути основними в роботі, але писати ви можете про все і всіх, - відповів мій тато. - А граничний термін зазначено на листах, які ви витягнете сьогодні під час жеребкування.

Всі загомоніли, обговорюючи незвичайний конкурс.

До приміщення занесли невеличкий столик на який поставили об'ємний куб, затягнутий чорною тканиною.

- Всередині цього куба скляні циліндри, в яких лежать листки з іменами та базовою характеристикою ваших героїв, - Анжеліка підійшла до таємничого ящика і почала пояснювати порядок наших дій. - Зараз всі по черзі, починаючи наприклад з он того кінця столу, зможуть підійти до мене і, витягнувши свій циліндр, повернуться на свої місця, де й ознайомляться з записаним на аркушах текстом. Через п'ять хвилин після завершення розподілу ролей, ви почуєте передісторію подій ваших персонажів.

Я насупилась, розуміючи, що ми з компанією будемо витягувати свої ролі в самому кінці і часу обміркувати прочитане буде досить мало.

- Дідько, довго чекати своєї черги, - скривився Іван, спостерігаючи за першими учасниками, які почали витягувати циліндри і, повертаючись на свої місця, читати їх вміст.

- Нічого, ще буде час підготуватися і все обміркувати, - підбадьорив його Деміан.

Нарешті черга дійшла й до нас. Кожен з нашої четвірки витягнув свої ролі і заглибився в прочитання легенд.

- Що ж, тепер сама історія, - посміхаючись, Анжеліка взяла папери зі столу і почала читати. - Колись давно, в маленькому містечку на березі моря, жило дві родини, які конкурували між собою, оскільки кожна з них тримала великий постоялий двір для подорожуючих та моряків, які припливали в їх місто на кораблях.

Родина Соулів вважала, що головною в їх бізнесі є не весь заклад, а таверна та смачне меню, яке може відновити сили втомлених гостей. Через це кімнати в них були охайними, але простими, без зайвого шику. А от на першому поверсі завжди розгортались цілі вистави та проводились концерти з подорожуючими менестрелями, які були орієнтовані на заманювання клієнтів. Подейкували, що там можна було навіть замовити заборонені товари або знайти для себе розвагу на ніч, наприклад у вигляді молодої красуні або забороненої гри в ятзи, в якій останнім часом розігрували не лише гроші, але й життя та свободу людей.

Батькам в бізнесі допомагали два брата та сестра, які повністю підтримували погляди своєї родини на роботу. Також з ними жили дядько та бабуся, родичі голови сімейства, чоловік відігравав роль охоронця, а стара готувала з невісткою на кухні.

В противагу Соулам, родина Морт притримувалась жорстких правил в оформленні місця відпочинку. Затишна спокійна таверна на першому поверсі ніколи не була місцем для вистав, а дорого оформлені кімнати допомагали забути про припортовий дім і поринути в атмосферу домашнього затишку.

Подружжя, яке керувало цим місцем, ділило робочі турботи з батьками господині, трьома доньками та двома братами голови сімейства. Для всіх знаходилась робота з приготуванням їжі, прибиранням, охороною чи веденням документації.

Як завжди буває в таких історіях, молодший син Соулів закохався в молодшу доньку подружжя Морт і дівчина відповіла йому взаємністю. Молодь тримала в таємниці свої стосунки і запланувала втечу, щоб забути про суперництво своїх родин і щасливо жити десь далеко від всіх негараздів.

Вони домовились з капітаном корабля і наступного дня планували залишити рідні домівки, але, через нещасливий випадок, їх таємницю було розкрито...

В залі запанувала тиша. Деякі учасники задумливо розглядали елементи інтер'єру, аналізуючи почуту історію, інші заглибились в повторне читання інформації про своїх героїв.

Я відмітила, що обличчя батька стало збентеженим, хоча він вправно намагався приховати свої емоції. Щось моєму татусеві явно не сподобалося в розповіді, яку прочитала блондинка, але всі питання він, як завжди, буде обговорювати приватно, не висвітлюючи особисті незадоволення на розгляд загалу.

- У мене є запитання, - Іван підняв руку, розриваючи напруженість моменту, і продовжив, коли Анжеліка кивнула йому. - В записах, крім коротких характеристик, є ще опис моменту і деякі фрази, вони обов'язкові? Чому тоді не має повного діалогу?

- Так, фрази є обов'язковими для використання, а от все інше... в цьому ми пропонуємо вам проявити свої творчі здібності, - відповіла жінка. - Якщо будуть ідеї за межами описаних моментів та діалогів, то ви можете сміливо їх використовувати. У вас ще половина доби для обговорення та підготовки. Вчити ролі не потрібно, імпровізувати не забороняється, готуватися з іншими учасниками теж можна... так що - вперед.