VI

Джемільтон і Зеріус з того часу стали нерозлучні.

Коли Ельрікус побачив Зеріуса без нашийника, він одразу ж відвів Джемільтон у тронний зал і, притиснувши її до стіни, процідив крізь зуби:

— Що ти твориш? Де нашийник?!

Але Джемільтон лише спокійно посміхнулася:

— Йому більше нікуди тікати. Він повністю мій. Я контролюю ситуацію.

Ельрікус зло хрипнув:

— Дивись сама…

Довгими годинами вони бродили квітучим персиковим садом. Ельрікус спостерігав за ними здалеку: він — красивий, брутальний, впевнений у собі, а вона — витончена й елегантна.

Зрештою він вийшов до них:

— Зеріус! Кого я бачу? Ну що, бачиш? Все, що я робив для тебе, було на краще!

Зеріус миттєво опустився на коліна, завівши руки за спину в покірному жесті перед своїм Владикою.

Ельрікус зупинився перед ним, підняв пальцями його підборіддя й уважно заглянув у очі.

— Тепер бачу, що покарання дійсно пішло тобі на користь. Вставай! — з нотками задоволення промовив він.

Перевів погляд на Джемільтон:

— До речі, запрошую вас обох завтра на вечерю. Нам слід обговорити ваш союз. Я маю намір узаконити ваші стосунки, і це не обговорюється, Зеріусе!

— А я-то що? — весело кинув той. — Весілля — так весілля! Я ж її так люблю!

З цими словами він легко підняв Джемільтон на руки, і вона, тихо всміхаючись, обвила його шию.

Як тільки Ельрікус пішов, на обличчі Зеріуса з’явилася гримаса люті. Очі спалахнули вогнем, скули напружилися.

— Ти знову? — різко прошипіла Джемільтон, притискаючи його до стовбура дерева. — А ну, швидко додому!

Як тільки двері за ними зачинилися, вона вибухнула:

— Ти зовсім здурів?! На коліна! Руки за спину!

Зеріус беззаперечно виконав наказ. Джемільтон підійшла ближче, дістала червону стрічку й швидко зв’язала йому зап’ястя.

— В кут! Негіднику!

Він мовчки встав на коліна в кутку. Джемільтон розвісила над ним ланцюги із замком, на який було накладене древнє закляття.

— Сиди спокійно, інакше покарання буде жорсткішим. До завтрашнього вечора ти покараний.

Тиха літня ніч.

Зеріус втомився. Він хотів пройтися, обдумати свої подальші дії. Обережно перевірив ланцюг, наклав закляття розлому оков. Червона стрічка, яку він не міг порвати силою, розірвалася під впливом магії.

— Значить, цей ланцюг — лише для залякування… — самовдоволено подумав він.

Він піднявся, зробив крок, другий… простягнув руку до ланцюгів, щоб прибрати їх зі шляху. Але щойно торкнувся — один ланцюг різко обвив його зап’ястя, інший стиснув ноги.

Зеріус впав.

— Я на це й розраховувала, — холодно пролунало з темряви.

Джемільтон вийшла з тіні й підійшла ближче.

— Джемі… я твій… за що?.. Не карай мене… Я просто хотів до тебе. Я скучив…

— Окей. Але ніч проведеш у кутку. І більше не смій рвати стрічку!

Вона клацнула пальцями — ланцюги зникли.

Зеріус піднявся на коліна перед нею, і вона знову обв’язала його зап’ястя червоною стрічкою.

Наступного вечора в палаці Ельрікуса.

Вечеря була розкішною — вино, екзотичні фрукти, дорогі страви.

Ельрікус з насолодою спостерігав за Зеріусом:

— Ну що, бачиш? Ти знову поруч зі мною. Не дякуй — дякуй краще свою прекрасну Джемі! Якби не вона, ти б досі гнив у коконі. Хоча, зізнаюся, мені подобалося, що ти був під моїм контролем…

Він підійшов до Джемільтон, поцілував її витончену руку:

— Моя мила… Може, передумаєш? З ним буде складно.

Розвернувшись, він дістав аркуш паперу й поклав перед Зеріусом.

— Прочитай уважно. І підпиши.

Зеріус узяв папір у руки.

Брачний контракт

Я, Ельрікус Великий і Справедливий, даю благословення на цей шлюб і дарую цій парі палац.

Умови:

• Зеріус з цього моменту повністю належить Джемільтон і зобов’язаний у всьому їй коритися.

• У разі непокори Джемільтон карає його без пощади.

• Якщо він спробує образити, вдарити або втекти, шлюб розривається, а Зеріус вирушає до Чистилища.

• Якщо контракт не підписано, арешт у коконі буде продовжено.

P.S. Після попередніх проступків Зеріусові заборонено залишати місто Персиковий сад. Він також позбавляється статусу Ангела-Хранителя. У разі порушення — негайне Чистилище.