Глава 13

Прокинулася зі страшним головним болем і нудотою. Поруч в ліжку лежав Дмитро, ми обидва одягнуті. Чудово, хоча б не переспала на п'яну голову. Не годий, був би перший раз між нами. Тихенько встаю з ліжка і йду до ванної кімнати.

–Святі капці. Це я?– думки в голос.

Краще б не дивилася у дзеркало. Кошмар. Обличчя набрякло, очей майже не видно. Макіяж змістився по всій фізіономії. Жах. Потрібно вмитись крижаною водою, що я й робою. Окрім цього, стягую сукню, на якій плями від чогось. Під душем стою хвилин 15, поки у двері не стукає хтось. Швидкома одягаюсь в те, що захопила з собою: легкі льняні шорти й футболку.
 

Під дверима чекає Віра. Вид її не кращий за мій, хоча тримається вона живчиком.

–Доброго ранку! Як спалось на новому місці?– міняємось місцями, тепер вона у дверях ванної.

–Доброго, мабуть. Аби ж я пам'ятала, хоча б, як дібралась сюди.

Вона сміється і зачиняє за собою двері. Мабуть, їй не звикати до такого розвитку подій. В домі потроху чується шарудіння. В декількох кімнатах є власні вбиральні, що значно полегшує життя великій компанії. Я спускаюсь сходами та шурую до кухні, звідки відчуваю запах рятівного напою — кави.

–Доброго ранку!– в один голос заявляють Микола з Тарасом.
 

–Доброго...– бурмочу під ніс.

Ну добре, зрозуміло чого Микола такий свіженький, він вчора не пив. Але чого Тарас такий бадьорий, невже кава допомогла? Він вчора випив набагато більше ніж я, перед тим як вимкнутись, пам'ятаю як він танцював з пляшкою і Зоряною. Здається в них щось намічається.

–Привіт.

Я обернулась на голос Зорі. Її похмурий погляд на Тараса, заперечував мою думку про них. Якби вона могла знищити його поглядом, то він тут вже не сидів би. Цікаво, що між ними сталося.

–Ві, пішли на терасу, кави поп'ємо.

Мені подобається, як вони мене називають, навіть Дмитро підхопив. Я наливаю з колби дві чашки, а Зоря відчиняє мені двері. Та пропускаючи на вихід, просить зачекати. На вулиці вже спекотно та від моря тягне прохолодний вітерець. Будинок знаходиться пагорбі, вище від моря, от якщо спуститись сходами до пляжу, там вже можна підсмажитись. На піску лише відчайдухи. За кілька хвилин повертається дівчина.
 

–Це мої особисті запаси.– посміхається і простягає пачку печива та шоколадку, здається німецькі якісь.– Мене рятують від похмілля лише солодощі, ніякі тобі солоні огірки чи помідори.
 

–Теж вчора перебрала?– я здивована, бо по ній це абсолютно не видно, свіженька, як і Тарас.

–Та ми усі...Як ти себе почуваєш?

–Погано, я нічого не пам'ятаю від моменту коли відключилася в клубі.– запиваю печиво ароматною кавою.

–Везе тобі, я б хотіла забути.– Зоря робить паузу.– А ще краще не пити й не робити те, через що  потім жалкуватиму.

–Я можу спитати, що сталося?

–Якщо чесно, то я тебе сюди для цього і притягла. Ні Вірі, ні Риті не можу нічого розповісти, Тарас їхній друг. Та й Рита все розповість Назару. А братець мій, відкусить йому голову.

–Розповідай, обіцяю не видати таємницю нікому.

–Дмитру теж не розповідай, він наче теж брат, хоч і троюрідний.
 

–Обіцяю.– Тепер зрозуміло чого вони схожі між собою.

–Я переспала з Тарасом.– ці слова не здивували, скоріше підтвердити мою здогадку, я вже й сама зрозуміла.

–Я думаю ти доросла дівчинка, щоб Назар захищав твою честь, хіба не він його сюди покликав?

–Так, але справа в тому...– дівчина знітилася, було видно, що їй соромно.– Він одягнувся і пішов, одразу після...

–От скотина.

–Я сама казала, що не шукаю стосунків...

–Але ти передумала?– перепитую.

–Не те, щоб передумала. Але хто кидає дівчину одну, після секса?

–Мудаки.– сумно видихаю. Я розумію її розчарування цілком, нехай навіть вона не шукала стосунків, та такий вчинок не гідний чоловіка.

–Тепер він поводить себе так, ніби вчора нічого не було.

–Значить і ти роби вигляд ніби тебе це не турбує!

–Але ж мене турбує, ще й як...

–Ну значить поговори відверто.

–Не можу. Я не хочу виглядати істеричкою, сама ж сказала «жодних стосунків», а тепер ніби бігаю за ним. Ти маєш рацію, я буду удавати, ніби він мене не цікавить.

–Тобто тебе він все ж таки цікавить?!

– Я не знаю...– дівчина уткнулась обличчям собі в ноги та застогнала.– Це все так важко. Я вчора вперше отримала оргазм.

–Круто та не думаю, що він єдиний зможе тобі його подарувати. Це ж лише фізіологія.

–Легко тобі казати, в тебе хлопець є.

В цей момент він якраз вийшов на терасу.

–Що ж ти покинула мене одного?– вже поголений і чепурний, стояв на ґанку.

–Пробач лежебоко, та я вже встигла навіть поснідати.– вказую на залишки печива.