Ти душевний навпроти сидиш,
Я душевна навпроти тебе.
Тихо ллється в вечірнюю пору
Задушевна розмова така.
Двері замкнені на три шпінгалети
На три слова і на три замка.
Дуже щільно засунута штора
Гучний звук не злетись з язика.
Проміж нас півлітра "Зубрівки",
Банка пива у ніжки стола,
Дві чекуньки, приховані вправно,
Та в заначці пляшка вина.
Ти вечірньою дуже порою
Стукати в двері ці постривай,
Бо ніхто тобі не відкриє
За дверима лиш шепіт луна.
Ти іди, ми тебе не чекаєм.
Сидимо ми тут тихо у двох.
Чого гримати? Тут немає нікого!
Бо це радіо... Радіо!
/IRuda 2016.03.23/
/Переклад з російської. Автора не знаю, але йому вдячність за вірш/
Відредаговано: 20.08.2019