Жило собі кошеня Бубу його так звали тому що воно було дуже налякане пролетить пташка, гавкне пес, проїде машина підстрібне аж кошеня! Або хтось заведе уночі "бууу..." і лякається кошеня. Притулилось кошеня до матері і тремтить...А мама йому каже:
- Мурр...Чому ти боїшся? Ми ж у квартирі.
А Бубу говорить злякано:
- Звуків я жахаюся, боюся їх!
Мама тоді лизне кошенятко за вухом і замуркотить а кошеня тільки муркоче...
Одного тепленького дня кошеня пило молочко з зеленої мисочки з братами та сестрами. Коли допило сіло на відчинене вікно вони жили на 3 поверсі. Дивиться у вікно бачить якийсь жучок повзе по підвіконню такий червоний з чорними плямками і лапкою кошеня перетягло жучкка а жучок кричить(скоріше пищіть):
- А-а-а-а...Досить! Відпусти кому кажу!
А кошеня далі бавиться і муркоче хитренько дивиться на жучка. І гукає маму:
- Мамо, дивіться, що це за жучок?
А мама посміхнувшись каже:
- Це синочку, сонечко.
- Сонечко? - Спитало кошеня Бубу.
- Так, це воно, як ти маленьке.
- Як це? Воно ж не схоже на те що у небі про яке ви говорили...
- Так, не схоже але воно теж зветься сонечко. І ображати його не треба, воно тебе боїться.
Кошеня перестало його чіпати, а сказало йому:
- Вибач, сонечко, я більше не буду...
- Я не буду на тебе ображатися,- тихо сказало сонечко.
А поки вони говорили проїхало у них під квартирою 10 машин, гавкали собаки,і сидять на підвіконні пташки. А що це все означає?
Кінець