Мої казки

Жадібність погубить!

Жив на світі один дуууже жадібний хлопчик. Його звали Вітя. Він вчився у 4 класі. Жадібний тому що ось наприклад, попросить його товариш олівець хочь у Віті є запасний у пеналі а він сам скаже:

- Немає, попроси у Каті, бери з собою свій.

Або один раз коли була перерва їв цукерки цілісінький пакет попросить хто одну а Вітя огризнеться (навіть дівчиньці):

- У мене і так мало.

- Так у тебе ж цілий пакет...- скаже хтось. А Вітя:

- Нема чого приставати! Їжте своє! Я не дам, і крапка!

Зітхне дівчинка або хлопчик і піде собі...Ось такий був Вітя...Ось одного дня ішов Вітя по дорозі дідуся жербака. У Віті було 1 карбованець (100 копійок) це було у 1876 році за такі гроші можна було купити 20 розмальовок і новесенькі олівці! Жербак просив дати 10 копійок на їжу але Вітя відповів:

- Жербаче, мені вони потрібні на ліки матусі!

- Ну добре, юначе, може колись будуть чесні діти! - Мудро сказав Дідусь. Той Дідусь був чарівником. Він знав Правду і Брехню. Вітя брехав він хотів купити іграшку хоч вдома був ящик їх йому було мало...

Вітя ішов собі до іграшкового магазину а коли прийшов і засунув руку у кишеню щоб дістати гроші, їх не було, сумно стало Віті на душі, подумав що загубив гроші, і поплентався додому, Дідуся по дорозі він не зустрів... 

                                                          Кінець




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше