Їх було дев’ять

На початку 2017 року Донецький національний технічний університет, який вже третій рік перебував у моєму рідному Покровську, повідомив про запуск пілотного інкубатору для розвитку бізнес-ідей та навчання сучасному підприємництву. Окрім ДонНТУ, до проекту тоді долучились Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана та Національний авіаційний університет. Студентів планували вчити підприємницькому мисленню, вивчаючи різні підходи, отримуючи різні компетенції, розширюючи їх горизонти та тренуючи соціальні навички. Так, першого березня й пройшла презентації інноваційної екосистеми розвитку молодіжного підприємництва YЕР!

Їх було дев’ять – дев’ять студентів, які стали першими учасниками цього проекту. Звісно ж, їм допомагали викладачі нашого університету, в особі Ахмедова Раміна Нізамійовича, Бойко Віталія Вікторовича та Ступака Гліба Володимировича, але це в жодному разі не применшує роботу студентів над розвитком власних ідей, які переросли у доволі цікаві проектні рішення та гідно представили ДонНТУ на фінальному заході YЕР!

-Природа – найкращий засіб для натхнення, - такої думки дотримувався Сергій Нагорний під час розробки інтерактивного нічника у вигляді хмарини, яка імітувала природні процеси. – Така лампа створюється дуже швидко і просто, тому навіть виготовлення кількох хмар не забере багато часу. Можна, навіть, створити ціле небо що стане чудовою декорацією для оформлення кімнати.

Таких проектів в Інтернеті безліч, але Сергій додав до своєї хмарини функцію радіо-няні. Його однолітків теж хвилювало піклування про близьких. Катерина Єлагіна, Максим Лебединський та Святослав Якименко не були студентами медичного навчального закладу, але це не завадило їм запропонувати концепт пристрою, який здатен відстежувати показники здоров’я людини. За допомогою датчиків, SmartCare зчитує та оброблює інформацію та зберігає її у віддаленому сховищі, формуючи аналог медичної картки. У критичній ситуації, коли кожна секунда дуже важлива, пристрій передає інформацію родичу, лікарю, що лікує та черговому лікарю швидкої допомоги.

Артем Гвоздьов, Сергій Демидов та Богдан Самойлович підійшли до питання безпеки дорожнього руху з усією своєю прискіпливістю. Хлопці провели підрахунки статистичних даних щодо дорожньо-транспортних пригод: яка була їх загальна кількість, у скількох випадках були винні пішоходи та який відсоток аварій припадав на погані погодні умови. Також хлопців хвилювало нераціональне використання природних енергоресурсів вуличного освітлення. Вони запропонували керувати інтенсивністю світла в залежності від освітленості навколишнього середовища: при звичайних погодних умовах ліхтарі горять звичним нам білим кольором, але під час снігу чи дощу вони змінюють колір на жовтий, який не залишає відблисків на мокрій дорозі.

Четверта команда ДонНТУ була стурбована іншою проблемою. Андрія Прокушева та Андрія Несвітаєва хвилювала невизначеність абітурієнтів під час вибору спеціальності для навчання та вищого навчального закладу загалом. Адже, за статистикою лише 15% школярів можуть з упевненістю сказати про свою майбутню професію. Хлопці розробили кілька алгоритмів та архітектуру бази даних, які допоможуть їх програмі дати найчіткішу відповідь на головне питання користувача: «Ким мені краще всього бути?»

Я, відверто кажучи, дуже ціную той факт, що особисто знаю кількох з них. Їх приклад вкотре доводить, що цілеспрямовані та працьовиті студенти зможуть досягнути своєї мети. Для них ця платформа стала сходинкою для розвитку власної кар’єри. Пізніше, Максим тричі брав участь у конкурсі «Авіатор» і зміг відвідати два світові авіасалони: у Лондоні та Парижі. Катя, за програмою HUAWEI «Насіння для майбутнього», пройшла двотижневе стажування у Пекіні та Шеньчжені. Сергій Демидов разом з Богданом, хоч і не брали участь у цій програмі, змогли влаштуватися на роботу у Київський офіс китайської телекомунікаційної компанії. Андрій Прокушев вирішив продовжити навчання в рідному університеті та поступив до аспірантури. До того ж вони всі є випускниками факультету, на якому тоді я навчався.

Отож, першокурсникам тепер було в кого брати приклад і наступного року до YEP! долучились й інші студенти. І я не став виключенням.