Мої двадцять п’ять: від дитинства до сьогодення

За мовою впізнають людину

Мова є найціннішим надбанням людства. За допомогою мови люди спілкуються між собою, висловлюють свої думки, почуття, зберігають їх і передають нащадкам. Кажуть, що за мовою впізнають людину. І це правильно.

Людська мова як засіб комунікації могла виникнути тільки в певних умовах, найважливішим з яких є фізіологічна організація її носія, тобто людини.

Жодна з живих істот, за винятком людини, не володіє мовою. Вже сам по собі цей факт свідчить про те, що найважливішою умовою виникнення мови є наявність певного фізіологічного субстрату або певної фізіологічної організації, найбільш яскраво втіленої в людині.

Здатність мислити – одна з найяскравіших особистостей людини. Здавна розум цінувався в усіх народах, про що свідчать прислів'я, приказки, народні висловлювання.

Наприклад: "розум - скарб людини", "око бачить далеко, а розум – ще далі", "розумну річ приємно й слухати"... Оце і є скарбниця мудрості.

Розум потрібен людині, аби знайти вихід із будь-якої ситуації. Уявімо, що було якщо б ми не мали змоги мислити: ми жили б у кам'яному віці, живилися б сирим м'ясом, спілкувалися б на рівні звірів...

Але замало мати гарний розум, треба вміти його застосовувати. Людина робить нові відкриття, винаходи, але вона повинна не нашкодити собі й оточуючим завдяки надлишку розуму. В народі про це кажуть: аби не було горя від розуму...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше