Мої двадцять п’ять: від дитинства до сьогодення
Панові Екзюпері
Дорогий Антуан де Сенд-Екзюпері!
Цей лист пише тобі шестикласник Сергій, який живе в Україні. Коли я був маленький, моя бабуся подарувала мені книгу «Маленький принц». У той час мене дуже зацікавили малюнки. Я дивився їх, щось собі вигадував, бо читати тоді ще не вмів. Згодом, я забув про цю книжку, як і всі діти, зрадів чимось іншому: новій іграшці, новому подарунку...
Але ось в школі в підручнику з зарубіжної літератури я побачив знайомі малюнки, і згадав про свою "дитячу" книжку. Тому я вже ретельно прочитав ваш твір, порівняв свої вигадки з написаним. І зробив висновок, що ця книга ніби й дитяча, але повчає дорослих, змушуючи їх не забувати свої дитячі роки.
Кожна сторінка твору має повчальний характер. Ви не нав'язливо розповідаєте читачам про істину життя: як треба спілкуватися, як взагалі жити, щоб не образити когось, про добро, любов, чесність. Нагадаю лише кілька фраз: "З кожного треба питати тільки те, що він може зробити", "Основою влади повинен бути перш за все розум", "Себе судити куди важче, ніж інших. Якщо ти зможеш правильно судити самого себе, то ти дійсно мудрий", "Добре бачить тільки серце", "Ти назавжди береш на себе відповідальність за того, кого приручив"...
Мені сподобалася ваша казка, казка про життя, а точніше про велике життя маленької людини.
#2965 в Сучасна проза
#3119 в Різне
#638 в Дитяча література
Відредаговано: 18.10.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
