Мої думки

Сльози з неба

Вже кілька днів ідуть дощі,
Це небо плаче за країну.
Бо гинуть дочки і сини,
Війна все нищить на руїни.

Де парки й квітники були,
Тепер лиш вирви від снарядів.
Не чути більше сміх дітей,
Що на майданчиках стрибали.

Сирени виють мов вовки,
Замість птахів одні шахеди.
Лелек немає на стовпі,
І без життя стоять оселі.

Все сіре,темне і німе,
Як чорно білі кінофільми.
А небо плаче, й грім гримить,
То так кричить воно невпинно.

А на порогах із дощем,
Ридають матері й дружини.
І дивляться у далечінь,
Коли повернуться їх милі.

Подобається

#1095 в Різне
#201 в Поезія

Відредаговано: 24.10.2024