Мене запитав син, чи також в дитинстві,
Мені не давали в комп'ютера грати?
Я лиш посміхнувся, поглянув на нього,
І так захотілось дитинство згадати.
Та як пояснити цьому поколінню,
Що ми не сиділи у день по хатах.
Не мали ми гаджетів, модних Айфонів,
Але мали друзів не на сторінках.
Ми з раннього ранку й до поки стемніє,
На вулиці грали, ганяли м'яча.
Купалися в річці, до лісу ходили,
Цей світ ми вивчали без Гугла порад.
Не мали комп'ютера і ноутбуків,
Не знали Макдональдс і суші смачні,
Ми їли черешні і яблука спілі,
А ще будували з гілля шалаші.
Проходять часи і прогрес не на місці,
І ігри інакші у наших дітей.
Я дякую син за твоє запитання,
Мене повернув ти в дитинство моє.
Відредаговано: 24.10.2024