Ми ніколи не прийдем до єдиної цілі,
Доки будем ділитись і гадать хто правий.
Бо із давніх часів ,ще тоді говорили,
Що єднання то сила,кожен там як один.
Коли мудрі князі племена об'єднали,
Утворилась могутня Київська Русь.
Слава тої землі по всім світі звучала,
Одна віра була,що об'єднує дух.
А тепер сталось так,на шматки рвуть
країну,
Зовнішні вороги лізуть з різних сторін.
І в середині чути тільки лайки й прокльони,
Розділилось суспільство на два табори.
В кого грошей багато,стали ті немов
Боги,
Їх не може чіпати правосуддя рука.
За них мають робити і іти воювати,
А вони і на далі простий люд оббирать.
Ми ніколи не прийдем до єдиної цілі,
Доки буде у владі кумовство,братовство.
Доки кращі сини захищають країну,
А пузаті пани нагрібають добро.
Час забути всі лайки,ворожнечу, прокльони,
Об'єднатись народу у єдиний кулак,
Вигнать ворога,захистити кордони,
І у самій країні навести вже лад.
Відредаговано: 24.10.2024