Мої думки

Макоші.

Мати Макош! Ти плетеш наші долі,
Наші предки казали ти Мати Земля.
Берегиня жінок і жіночих ремесел,
Милосердя й родючість ти людям дала.

Я звертаюсь до тебе із одним лиш
проханням,
Захисти всіх жінок у годину лиху.
Щоб не плакали діти із ночі до ранку,
Та війна не забрала більше жодну сім'ю

Ти на прядці своїй,нам зроби таку долю,
Щоб закінчилась швидше ця страшна
війна.
І родини могли жити далі в любові,
Щоб міцніли Роди, набиралися знань.

А як прийде весна то своїми дощами,
Землю ти поливай щоб росли зернові.
В кожній хаті хліба запашні випікали,
Твоїм веретеном гарні долі крути.

Сергей Верещако

Подобається

#169 в Різне
#3 в Поезія

У тексті є: війна, україна, відновлення віри предків

Відредаговано: 24.06.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись