Стікають краплі по тонкому склу
Від подиху гарячого не прозоре стало.
Осінь нам шепоче, йду.
І роздуми стають дедалі глибші.
Носик вже закутується в ковдру
І руки гріє кавовий напій.
Осінніх крапель стає все більше
Стікає з парасольки водоспадом.
На плечах вже оселився светрик.
В осінь йде, щоб стали довші ночі.
І небо сіє, вже холодний дощ!
18.09.2025